Червоний Хрест почав нове життя, не відкидаючи старе, почав активно працювати, набирати оберти, - Павло Розенко

Віцепрезидент Червоного Хреста України Павло Розенко розповів, як після російської агресії 2014 року змінилася їхня організація і чого вона досягла сьогодні.
Читать на русском
Червоний Хрест почав нове життя, не відкидаючи старе, почав активно працювати, набирати оберти, - Павло Розенко

Про це він розповів у програмі «Різні люди».

За словами віцепрезидента ЧХУ, у 2014 році їхня організація мала і структуру, і непоганих керівників, і державне фінансування. Тим не менш, констатує він, напір молодих волонтерських структур, які почали працювати зовсім по-новому, у тій ситуації якось відсунув Червоний Хрест на другий план. А відтак, розповідає гість програми, у держави виникло питання, для чого в умовах кризи фінансувати Червоний Хрест, якщо є більш ефективні волонтерські та громадські організації.

«І тоді вийшла парадоксальна картина: начебто держава зробила гірше для Червоного Хреста і забрала у нього фінансування, але це примусило всіх у Червоному Хресті мобілізуватися і зрозуміти, що структуру втрачати не можна, людей втрачати не можна, бо це справді патріоти, волонтери, віддані люди», - пояснює Павло Розенко.

Отже, констатує він, у 2016-2017 роках з’явилося певне розуміння того, що Червоний Хрест має змінюватися, що структуру втрачати не можна, а відтак тодішні керівники цим і зайнялися. Принагідно експерт зазначає, що раніше в середньому у ЧХУ було 2-3 тисячі волонтерів, а сьогодні – близько 8.

«Червоний Хрест почав нове життя, не відкидаючи старе, почав активно працювати, набирати оберти, почав працювати з міжнародними структурами», - підкреслює Павло Розенко.

Як повідомляла Politeka, Сокіл пояснив, із якого моменту військові уже не бояться смерті.

Також Politeka писала про те, що Розенко розповів, яка відповідальність сьогодні лежить на Червоному Хресті.




"Сильні разом": як бійці "Омеги" стали частиною великого дня для ветеранів і родин

Держекоінспекція виявила масштабні порушення в заповіднику на Одещині

У МЗС показали, як діти бачать майбутнє екології України

Рік після теракту на Каховській ГЕС: довкілля отримало удар на 77 мільярдів гривень

Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Ці малюнки можуть змінити майбутнє: як українські діти через творчість рятують природу

Показати ще