Червоний Хрест почав нове життя, не відкидаючи старе, почав активно працювати, набирати оберти, - Павло Розенко

Віцепрезидент Червоного Хреста України Павло Розенко розповів, як після російської агресії 2014 року змінилася їхня організація і чого вона досягла сьогодні.
Читать на русском
Червоний Хрест почав нове життя, не відкидаючи старе, почав активно працювати, набирати оберти, - Павло Розенко

Про це він розповів у програмі «Різні люди».

За словами віцепрезидента ЧХУ, у 2014 році їхня організація мала і структуру, і непоганих керівників, і державне фінансування. Тим не менш, констатує він, напір молодих волонтерських структур, які почали працювати зовсім по-новому, у тій ситуації якось відсунув Червоний Хрест на другий план. А відтак, розповідає гість програми, у держави виникло питання, для чого в умовах кризи фінансувати Червоний Хрест, якщо є більш ефективні волонтерські та громадські організації.

«І тоді вийшла парадоксальна картина: начебто держава зробила гірше для Червоного Хреста і забрала у нього фінансування, але це примусило всіх у Червоному Хресті мобілізуватися і зрозуміти, що структуру втрачати не можна, людей втрачати не можна, бо це справді патріоти, волонтери, віддані люди», - пояснює Павло Розенко.

Отже, констатує він, у 2016-2017 роках з’явилося певне розуміння того, що Червоний Хрест має змінюватися, що структуру втрачати не можна, а відтак тодішні керівники цим і зайнялися. Принагідно експерт зазначає, що раніше в середньому у ЧХУ було 2-3 тисячі волонтерів, а сьогодні – близько 8.

«Червоний Хрест почав нове життя, не відкидаючи старе, почав активно працювати, набирати оберти, почав працювати з міжнародними структурами», - підкреслює Павло Розенко.

Як повідомляла Politeka, Сокіл пояснив, із якого моменту військові уже не бояться смерті.

Також Politeka писала про те, що Розенко розповів, яка відповідальність сьогодні лежить на Червоному Хресті.




Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще