Руслан Бізяєв розповів, як радянські солдати масово розстрілювали польських полонених офіцерів під час Другої світової війни
Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».
Як розповідає аналітик, укладання радянсько-німецького договору про дружбу та кордон від 28 вересня 1939 року та нове військово-політичне становище у Східній Європі призвело до нових оцінок обстановки особовим складом червоної армії.
«До 5 жовтня радянські війська займалися евакуацією трофеїв із території, розташованої за західною встановленою лінією. На жаль, загальні розміри цих трофеїв невідомі. Лише війська 5-ої армії вивезли за річку Західний Буг 64 паровози, 70 пасажирських, 1130 критих вагонів, 534 платформи, 609 вуглярок, 104 цистерни та різних вантажів», - повідомляє Руслан Бізяєв.
З 5 по 12 жовтня, каже він, радянські війська були відведені за лінію нового кордону, а надвечір 13 жовтня німецькі війська вийшли до демаркаційної лінії по всій її протяжності.
«Коли з'ясувалося, що полонених польських офіцерів у переважній більшості неможливо використати на користь СРСР, 15 131 особа, переважно офіцери та поліцейські, були розстріляні навесні 1940 року», - зазначає Руслан Бізяєв.
Як розповідає аналітик, підбиваючи підсумки польської кампанії, Молотов заявив на сесії Верховної ради СРСР 31 жовтня 1939 року, що удару з боку німецької армії, а потім і червоної виявилося достатньо, щоб зламати Польщу.
«Ще 1 жовтня політбюро ЦК ВКП(б) прийняло програму радянізації Західної України та Західної Білорусі, яка стала неухильно здійснюватися», - каже Руслан Бізяєв.
А вже 22 жовтня, констатує він, Народні збори Західної Білорусі та Західної України 27-29 жовтня проголосили радянську владу. Цими подіями, зазначає аналітик, завершилося вирішення польського питання у 1939 році, щоправда, при розподілі майна колишньої Польщі не обійшлося і без курйозів. Зокрема він говорить про зникнення колекції антикваріату дружини американського посла у Варшаві Ентоні Бідла з американського консульства у Львові, зайнятого червоною армією.
«За час оборонної боротьби у вересні 1939 року польська протиповітряна оборона записала на свій рахунок 285 збитих та 279 пошкоджених літаків. Ця кількість включає і літаки, які стали жертвою батареї 75-міліметрових зенітів, але переважна більшість збитих припала на частку 40-міліметрових автоматів», - розповідає Руслан Бізяєв.
За його словами, після поразки Польщі частину зенітних знарядь вдалося евакуювати за кордон, її гармати та інше майно знайшли застосування в арміях цих країн, а більшість же зеніток, що вціліли, стали німецькими трофеями.
Як повідомляла Politeka, Бізяєв прокоментував підсумки саміту НАТО.
Також Politeka писала про те, що Тизенгаузен прокоментував відступ росіян зі Зміїного.