Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

Читать на русском
Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

В ефірі програми «Конституційна кухня» український філософ, професор та публіцист Вахтанг Кебуладзе та Геннадій Друзенко спілкувались про те, чи можуть вважатися національно свідомими українці, які не вважають що мову принциповим атрибутом своєї «українськості».

«Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави. Мова є необхідною підставою української самоідентичності, але не достатньою. Так само, як і захист державних інтересів є необхідною, але не достатньою підставою», - каже Кебуладзе.

Він пояснив, що якщо людина розмовляє в побуті українською, але працює на російському підприємстві в Москві, вона не є національно свідомою і не є частиною політичної української нації. Так само, за його словами, якщо хтось говорить про важливість української держави, але при цьому не толерує українську мову. Тому, вважає Кебуладзе, питання не в тому, якою мовою хто говорить.

Кебуладзе розповів, що його батько – російськомовний грузин і українську вільно він так і не вивчив. Проте зараз, за словами філософа, батько сам просить спілкуватися з ним лише українською, яку він добре розуміє.

«Ця модель може бути застосована – йому важко говорити українською, але він її розуміє. Він є громадянином України, він є членом свідомої політичної української нації, тому що попри те, що йому важко говорити українською. Він не просто толерує українську мову, він вважає, що це єдина державна мова, яка має тут домінувати, хоча він російськомовний», - каже Кебуладзе.

Нагадаємо, Друзенко заявив, що вишиванка не робить патріотом, а ухвалення Конституції не робить демократію конституційною.

Раніше Politeka повідомляла, що Клименко розповів про дві традиції інтелігенції в Україні.


У Держекоінспекції попередили про токсини, що можуть викликати рак: чорний пластик на вашій кухні – прихована небезпека

Мільйони за незаконну вирубку: суд змусив лісгосп розплатитися за шкоду довкіллю

"Зелене відновлення" України: Мінекології створило єдині правила для бізнесу та інвесторів – що це змінить

"Це виклик національного масштабу": Євген Медведовський розкрив факти про використання чорнобильських земель

Зелена відбудова та нові можливості: Україна планує стати ключовим гравцем на світовому ринку критичної сировини

Комунальне підприємство влаштувало "сміттєвий рецидив" під Києвом: знову зливали відходи просто неба

Держекоінспекція підрахувала збитки: за тиждень виявили сотні порушень і мільйони шкоди природі

Національна бібліотека України для дітей оголосила конкурс малюнка за підтримки ГУР, Нацгвардії та інших партнерів

Держекоінспекція виставила претензію на 589 тисяч гривень компанії «КАСПІЙ 777» за незаконне використання надр

Світлана Гринчук повідомила про затвердження урядом нової стратегії до 2029 року: Україна розпочинає реформу екоконтролю

Відбулася перша установча зустріч стейкхолдерів Координаційної групи з підтримки України у сфері захисту навколишнього природного середовища

Держекоінспекція взяла участь у семінарі щодо оновлення Лісового кодексу під стандарти ЄС

Екологи з Житомирщини допомагають ЗСУ: з браконьєрських сіток — у маскувальні

17 мільйонів збитків природі за тиждень: Держекоінспекція підбила підсумки контролю

Держекоінспекція нагадує: відпочинок біля річки – це не ліцензія на шкоду природі

Нардеп Пушкаренко: Створення Спецтрибуналу за злочини агресії рф проти України є ще одним кроком до справедливості

Держекоінспекція Столичного округу зафіксувала масштабне порушення на воді – збитки на мільйон

Медичні вантажі для лікарень Харківщини, Вінниччини та Києва передали БФ молодіжної ініціативи «Надія», Валерій Дубіль і Віта Присяжнюк

Держекоінспекція б’є на сполох: на Житомирщині вирубали понад 200 дерев - збитки на мільйони

Показати ще