Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

Читать на русском
Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

В ефірі програми «Конституційна кухня» український філософ, професор та публіцист Вахтанг Кебуладзе та Геннадій Друзенко спілкувались про те, чи можуть вважатися національно свідомими українці, які не вважають що мову принциповим атрибутом своєї «українськості».

«Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави. Мова є необхідною підставою української самоідентичності, але не достатньою. Так само, як і захист державних інтересів є необхідною, але не достатньою підставою», - каже Кебуладзе.

Він пояснив, що якщо людина розмовляє в побуті українською, але працює на російському підприємстві в Москві, вона не є національно свідомою і не є частиною політичної української нації. Так само, за його словами, якщо хтось говорить про важливість української держави, але при цьому не толерує українську мову. Тому, вважає Кебуладзе, питання не в тому, якою мовою хто говорить.

Кебуладзе розповів, що його батько – російськомовний грузин і українську вільно він так і не вивчив. Проте зараз, за словами філософа, батько сам просить спілкуватися з ним лише українською, яку він добре розуміє.

«Ця модель може бути застосована – йому важко говорити українською, але він її розуміє. Він є громадянином України, він є членом свідомої політичної української нації, тому що попри те, що йому важко говорити українською. Він не просто толерує українську мову, він вважає, що це єдина державна мова, яка має тут домінувати, хоча він російськомовний», - каже Кебуладзе.

Нагадаємо, Друзенко заявив, що вишиванка не робить патріотом, а ухвалення Конституції не робить демократію конституційною.

Раніше Politeka повідомляла, що Клименко розповів про дві традиції інтелігенції в Україні.


Перший заступник голови Держекоінспекції розвінчав міфи про роботу екоінспекції: “Це не про штрафи”

Світлана Гринчук повідомила про партнерство з ЄБРР: 9 мільярдів євро для водної безпеки та відновлення Чорнобиля

У Звягелі відбувся Форум, на якому обговорювали нові екологічні правила і повноваження: "Громади — ключ до збереження природи"

Вогонь під контролем: у Житомирській області розгорнули боротьбу з весняними підпалами

Перехід на європейську модель охорони природи: підприємства зобов’яжуть створити власну еко-службу

Збитків на понад 11 мільйонів: Держекоінспекція назвала найрезонансніші порушення тижня

Народний депутат Арсеній Пушкаренко: 16-й пакет санкцій посилює тиск на росію

Перший заступник Голови Держекоінспекції Дмитро Заруба розповів про екологічні виклики України в інтерв'ю на POLIT Бюро

Масовий збір березового соку дозволений лише за наявності спеціального лісового квитка: Держекоінспекція нагадала про дозволи і штрафи

Браконьєри на території Сулинського заказника: Держекоінспекція вилучила понад кілометр сіток із живою рибою

Поєднує дітей навколо планети: стартував Міжнародний екологічний конкурс малюнків, кожна дитина може взяти участь

Очільниця Міндовкілля Світлана Гринчук розповіла про поглиблення співпрацю з ООН: захист довкілля та відновлення лісів

Держекоінспекція виявила на Одещині незаконну вирубку на 600 тисяч гривень: знищили понад 130 дерев

Ситуація у нацпарках України – головне з поїздки Світлани Гринчук: законодавчі колізії, підтримка тварин та безбар’єрність

Екологічні збитки становлять 537 тисяч гривень: у Житомирській області виявили незаконну вирубку лісу

Україна та Латвія посилюють співпрацю: важливий досвід щодо впровадження європейських стандартів у галузі екології

Україна вводить жорсткіші правила моніторингу викидів парникових газів: Держекоінспекція пояснила, що зміниться

Світлана Гринчук: Україна представить план відновлення Арки над ЧАЕС міжнародним партнерам

У Києві виявили величезне нелегальне сміттєзвалище: обсяг оцінюють у понад 4 тисячі кубометрів сміття

Показати ще