Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

Читать на русском
Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

В ефірі програми «Конституційна кухня» український філософ, професор та публіцист Вахтанг Кебуладзе та Геннадій Друзенко спілкувались про те, чи можуть вважатися національно свідомими українці, які не вважають що мову принциповим атрибутом своєї «українськості».

«Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави. Мова є необхідною підставою української самоідентичності, але не достатньою. Так само, як і захист державних інтересів є необхідною, але не достатньою підставою», - каже Кебуладзе.

Він пояснив, що якщо людина розмовляє в побуті українською, але працює на російському підприємстві в Москві, вона не є національно свідомою і не є частиною політичної української нації. Так само, за його словами, якщо хтось говорить про важливість української держави, але при цьому не толерує українську мову. Тому, вважає Кебуладзе, питання не в тому, якою мовою хто говорить.

Кебуладзе розповів, що його батько – російськомовний грузин і українську вільно він так і не вивчив. Проте зараз, за словами філософа, батько сам просить спілкуватися з ним лише українською, яку він добре розуміє.

«Ця модель може бути застосована – йому важко говорити українською, але він її розуміє. Він є громадянином України, він є членом свідомої політичної української нації, тому що попри те, що йому важко говорити українською. Він не просто толерує українську мову, він вважає, що це єдина державна мова, яка має тут домінувати, хоча він російськомовний», - каже Кебуладзе.

Нагадаємо, Друзенко заявив, що вишиванка не робить патріотом, а ухвалення Конституції не робить демократію конституційною.

Раніше Politeka повідомляла, що Клименко розповів про дві традиції інтелігенції в Україні.


Мільйони збитків для природи: кого цього тижня Держекоінспекція спіймала на порушеннях

Кирило Буданов прокоментував загрозу удару "Орєшніком": "Ви побачите попередження"

Шкода довкіллю на 1,6 мільйона: у Житомирській області лісова філія засмітила землю і має заплатити

Екологія по-європейськи: бізнесу готуватись до нових правил — Світлана Гринчук розповіла, про важливі зміни

Франція дає 10 мільйонів євро на Чорнобиль: Світлана Гринчук повідомила, на що підуть гроші

Ліс — не смітник і не кухня: Держекоінспекція нагадала, як відпочити на природі та не отримати штраф

Браконьєрів спіймали на гарячому: на озері Сасик виловили сотні карасів під час нересту

Дмитро Заруба з Держекоінспекції пояснив, чому колодязна вода може бути смертельно небезпечною: тиха отрута в склянці води

Води майже не залишилось: Світлана Гринчук розповіла про масштабний проєкт для Дніпропетровщини, щоб не допустити екологічного колапсу

Після підриву Каховської ГЕС – на межі екологічної катастрофи: у Кривому Розі можуть прорвати аварійний ставок із шахтними водами

Держекоінспекція вилучила два кілометри сіток на Полтавщині на території Сулинського заказника

На Херсонщині з’являться нові індустріальні парки: підписано меморандум із бізнесом

Як не загубитися серед "екологічних контролерів" в Україні: хто ловить браконьєрів, а хто перевіряє заводи

Пожежі, дим і токсини: Держекоінспекція в інтересах держави вимагає відшкодування від полтавського підприємства

"Мир у світі починається з України": Світлана Гринчук нагадала про символіку Дня Європи

"Дуби Шевченка" посадили на Херсонщині: символічна акція збереження пам’яті та природи

Збитки майже 4 мільйони: Держекоінспекція викрила масову вирубку дерев на Житомирщині

Екоконтроль по-новому: у громадах можуть з’явитися свої інспектори – що пропонує Держекоінспекція

Удар "Шахеда" по житловому будинку: у Шевченківському районі столиці оговтуються після нічної атаки

Показати ще