Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

Читать на русском
Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави, - Кебуладзе про принциповість мовного питання

В ефірі програми «Конституційна кухня» український філософ, професор та публіцист Вахтанг Кебуладзе та Геннадій Друзенко спілкувались про те, чи можуть вважатися національно свідомими українці, які не вважають що мову принциповим атрибутом своєї «українськості».

«Тут я б користувався розрізненням необхідної і достатньої підстави. Мова є необхідною підставою української самоідентичності, але не достатньою. Так само, як і захист державних інтересів є необхідною, але не достатньою підставою», - каже Кебуладзе.

Він пояснив, що якщо людина розмовляє в побуті українською, але працює на російському підприємстві в Москві, вона не є національно свідомою і не є частиною політичної української нації. Так само, за його словами, якщо хтось говорить про важливість української держави, але при цьому не толерує українську мову. Тому, вважає Кебуладзе, питання не в тому, якою мовою хто говорить.

Кебуладзе розповів, що його батько – російськомовний грузин і українську вільно він так і не вивчив. Проте зараз, за словами філософа, батько сам просить спілкуватися з ним лише українською, яку він добре розуміє.

«Ця модель може бути застосована – йому важко говорити українською, але він її розуміє. Він є громадянином України, він є членом свідомої політичної української нації, тому що попри те, що йому важко говорити українською. Він не просто толерує українську мову, він вважає, що це єдина державна мова, яка має тут домінувати, хоча він російськомовний», - каже Кебуладзе.

Нагадаємо, Друзенко заявив, що вишиванка не робить патріотом, а ухвалення Конституції не робить демократію конституційною.

Раніше Politeka повідомляла, що Клименко розповів про дві традиції інтелігенції в Україні.


Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Велетні серед хат: на Житомирщині зубрів, що гуляли селом, перегнали пішки 27 кілометрів заради порятунку

Держекоінспекція підрахувала збитки: за тиждень порушникам пред'явлено претензії на понад 3 мільйони гривень

Показати ще