"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів
Перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба відверто розповів, чому ваша скарга на забруднення може чекати місяцями, чому штраф за недопуск – це сміх, і чому інспектори безсилі без змін у законах. Ця інформація змінить ваше уявлення про екологічний контроль.
Екоінспектор – не "рейнджер", а держслужбовець: розвінчуємо міфи
Перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба вирішив розставити всі крапки над "і" щодо роботи екологічних інспекторів. Він наголосив, що їхня робота далека від образів "екоменів" чи "рейнджерів" зі спецназу, які миттєво реагують на будь-який виклик. Насправді, екоінспектор — це державний службовець, який діє виключно в межах суворих правил і законів.
Заруба просить не поспішати з висновками на кшталт "а навіщо ви взагалі тоді потрібні" чи "вас всіх потрібно розігнати", адже, за його словами, інспекції вдається зупинити чимало порушень. Проте, суспільство часто має завищені очікування, мріючи про супергероя, який примчить на виклик про димлячу трубу чи незаконну вирубку. Реалії ж виглядають зовсім інакше.
Робота за правилами: чому інспектор не приїжджає "по дзвінку"?
На відміну від кіно, екоінспектор працює у чітко визначені робочі дні та години. Виїзд у неробочий час можливий лише у виняткових, надзвичайних ситуаціях – наприклад, якщо йдеться про незаконну рубку лісу, браконьєрство або масштабне забруднення водойм, що потребує негайного огляду. В інших випадках, все відбувається строго за законом і процедурою. Це означає, що інспектор не може просто так зайти на приватну територію підприємства чи вчинити самодіяльність.
Дмитро Заруба підкреслив: Держекоінспекція не створює і не змінює закони. Інспектори діють виключно у межах чинного законодавства – за затвердженими методиками, процедурами та повноваженнями. Будь-яка самодіяльність чи вихід за межі закону категорично заборонені.
Лабіринти перевірок: чому скарги розглядаються місяцями?
Процес проведення перевірок також має свої чіткі правила:
- Планова перевірка: Проводиться за заздалегідь затвердженим річним графіком, який публікується на сайтах Держекоінспекції та Державної регуляторної служби. Це дає підприємствам час підготуватися.
- Позапланова перевірка: Це реакція на скаргу громадянина або іншу обґрунтовану підставу. Але тут є значні нюанси, які затягують процес:
- Інспекція не може вийти на перевірку самостійно і відразу.
- Необхідно отримати погодження від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (відповідно до постанови КМУ №303).
- Таким чином, від моменту отримання звернення до фактичного виїзду на місце може пройти до місяця, а іноді й більше. Це справді вражає, коли йдеться про потенційну шкоду довкіллю.
Як подати звернення та що робити з "недопуском"?
Громадяни можуть подати скаргу листом або онлайн через офіційний портал ecozagroza.gov.ua. Щоб звернення було розглянуте, необхідно обов’язково вказати: адресу або координати події, опис порушення, дату та час, а також додати фото або відео, якщо вони є.
Окремим, і, мабуть, найболючішим питанням є недопуск інспектора на територію підприємства. За чинним законодавством, якщо підприємство відмовляє інспектору в проведенні перевірки, штраф за це становить... лише 765 гривень! У такому випадку перевірка вважається такою, що не відбулась, і всю процедуру доводиться починати спочатку. Це, звісно, значно затягує процес реагування на порушення, даючи недобросовісним підприємствам час приховати сліди.
Таємниця слідства: чому інспекція мовчить
Іноді суспільство дивується, чому Держекоінспекція не надає коментарів щодо резонансних екологічних злочинів. Відповідь проста: якщо за фактом порушення вже відкрите кримінальне провадження, Держекоінспекція не має права розголошувати будь-яку інформацію без дозволу слідчого або прокурора. Це обмеження передбачене Кримінальним процесуальним кодексом і спрямоване на захист таємниці слідства. Тому у таких випадках інспекція не може давати коментарі, публікувати акти або звіти до завершення слідчих дій або отримання офіційного дозволу.
Підсумок: довгий шлях до змін
Дмитро Заруба підсумував ключові моменти роботи Держекоінспекції:
- Екоінспектор діє в межах закону, а не на виклик "по дзвінку".
- Усі перевірки – лише за процедурами: плановими або погодженими позаплановими.
- Позапланову перевірку проводять тільки після погодження Міндовкілля.
- Скарги приймаються, але процес розгляду може бути тривалим.
- Недопуск до перевірки карається мінімальним штрафом.
- Якщо триває слідство, інспекція не розголошує інформацію без згоди слідчих органів.
Представник Держекоінспекції наголосив, що відомство теж очікує європейських змін у законодавстві та дієвих повноважень, які дозволять ефективніше боротися з екологічними злочинами. Проте, це виключно залежить від народних депутатів України.
Дмитро Заруба закликав поширювати цю інформацію, аби розвіяти міфи та посилити розуміння того, як реально працює система державного екологічного нагляду в Україні. І, звісно, запросив охочих приєднуватися до лав екоінспекторів.