Тиха загроза Україні: як агрохімія "вбиває" нашу землю, воду і здоров'я, поки ми годуємо Європу
Перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба б'є на сполох: сотні тисяч тонн пестицидів і добрив щороку вносяться без жодного контролю! Це призводить до загибелі бджіл, виснаження ґрунтів і, найстрашніше, повільного, але відчутного погіршення здоров'я українців. Дізнайтеся, чому ця "тиха екологічна загроза" може стати проблемою національного масштабу і що необхідно зробити негайно.
Зворотний бік медалі: агрохімія без жодного контролю
Україна – справжня житниця Європи, і ми по праву пишаємося нашими врожаями. Але за цим успіхом ховається серйозна, часто невидима проблема. Як зазначає перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба, щороку "на поля вносяться сотні тисяч тонн пестицидів, гербіцидів, нітратів і мінеральних добрив". Частина з них, безумовно, потрібна для високих врожаїв. Проте, коли це робиться "без чітких норм, без лабораторного аналізу, без контролю – ми отримуємо проблему національного масштабу".
Ці тривожні факти стають очевидними "на місцях – у полях, у криницях, у загибелі бджіл, у зниженні родючості ґрунтів і в повільному, але відчутному погіршенні здоров’я людей". Це не просто екологічна тривога, це удар по самому життю.
Що ж таке це "безконтрольне внесення", про яке говорить пан Заруба? Це ситуація, коли агрохімікати використовуються:
- Без попереднього обстеження ґрунтів на вміст поживних речовин.
- Без дотримання чітких дозувань та строків внесення, встановлених виробником.
- Без попередження місцевого населення та пасічників, чиї бджоли страждають від отруєнь.
- Без ведення будь-якого документального обліку, що унеможливлює контроль.
Проблема поглиблюється тим, що "системний моніторинг стану ґрунтів в Україні не проводиться вже багато років", лабораторій бракує, а даних – обмаль. Багато фермерів, особливо невеликих, працюють без фахової агрономічної підтримки, приймаючи рішення "на око" або просто "за порадою продавця хімікатів". Це як лікуватися без діагнозу – наслідки можуть бути жахливими.
Ціна "хімічного буму": від виснаження землі до онкології
Наслідки такого безконтрольного використання агрохімікатів – це серйозний удар по всьому живому:
Для ґрунтів: Постійне використання мінеральних добрив без врахування складу ґрунту (кислотності, гумусу, мікроелементів) веде до його деградації. Земля втрачає свою структуру, стає щільнішою, виснажується. Як наслідок, "родючість падає". У довгостроковій перспективі це означає, що земля може втратити здатність давати врожай без постійної "хімічної підгодівлі".
Для екосистем: Одним із найболючіших симптомів є масова загибель бджіл, яка "щовесни трапляється в десятках регіонів". Причина очевидна – поля обробляють пестицидами без попередження, з порушенням техніки безпеки або особливо токсичними речовинами. А бджоли – це не просто мед, це життєво важливі запилювачі, без яких врожайність багатьох культур різко впаде.
Для води: Найнебезпечніше те, що агрохімікати, особливо нітрати, легко потрапляють у ґрунтові води та річки. А в сільській місцевості – "у криниці". І потім – "в наш організм". Надлишок нітратів у питній воді є серйозною загрозою, особливо для дітей. Його пов'язують з ризиками для печінки, алергіями та навіть зростанням онкологічних захворювань.
Для здоров’я людини: Чимало агрохімікатів мають кумулятивну дію, тобто вони накопичуються в організмі. Залишки пестицидів можуть потрапляти в овочі, фрукти, зерно, а звідти – на наш стіл. Наслідки можуть бути найрізноманітнішими – "від хронічних отруєнь і алергій до гормональних збоїв і порушення імунітету". Особливо вразливими є діти, літні люди та жінки.
Що робити? П'ять кроків до збереження української землі та здоров'я
Проблема є системною, і її вирішення вимагає комплексного підходу. Дмитро Заруба пропонує конкретні кроки, які можуть допомогти змінити ситуацію:
- Відновити агрохімічний моніторинг полів у кожній області: Щоб знати, що і в якій кількості вноситься в ґрунт.
- Оновити реєстр дозволених препаратів, заборонити токсичні й застарілі: Забезпечити використання лише безпечних та ефективних речовин.
- Посилити лабораторну базу екоінспекції: Щоб мати змогу проводити якісні аналізи та контролювати ситуацію.
- Запровадити електронний журнал обробки полів, з доступом для громадськості: Це забезпечить прозорість та можливість контролю з боку суспільства.
- Провести інформаційну кампанію для фермерів, дати прості інструкції й шаблони: Багато фермерів просто не знають, як правильно діяти, і потребують знань та підтримки.
Проблема агрохімічного навантаження – це не просто тема для наукових конференцій. Це "щоденна, системна загроза, яка повільно, але впевнено руйнує те, чим ми живемо: землю, воду, здоров’я". Настав час діяти, щоб зберегти найцінніше, що у нас є.