Как командир тыловой воинской части Игорь Иванченко избегает ответственности?
Про це пише видання Бастіон. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.
30 липня 2020 року працівниками управління СБУ у Полтавській області було проведено обшуки у керівника військової частини А 0312 (база зберігання військового майна) у селі Селещина-1 Машівського району Полтавської області.
Обшуки проводилися на підставі фактів розкрадання військового майна на суму понад 1 млн гривень. У розкраданнях військового майна підозрювався командир військової частини А 0312 Ігор Іванченко.
Найцинічніше, що полковника Ігоря Іванченка підозрювали у розкраданні майна, яке призначалось для бійців ООС та підтримання боєздатності збройних сил України на належному рівні.
Слідчим управлінням ГУ НП в Полтавській області за процесуального керівництва військової прокуратури Полтавського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020170690000018 від 28.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військові службові особи військової частини (536 центральна база ремонту і зберігання (озброєння РХБЗ), зокрема командир військової частини полковник Іванченко, заступник командира начальник обліково-операційного відділу, начальник відділу зберігання, начальник відділення, помічник командира з правової роботи, діючи за попередньою змовою групою осіб з фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , в період з травня по червень 2020 року заволоділи чужим майном, а саме державними коштами на суму близько 910000 грн., шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Так, 16.04.2020, із числа зазначених військових службових осіб військової частини, з метою вчинення ними протиправних дій, була зареєстрована фізична особа підприємець ОСОБА_6 (далі ФОП ОСОБА_6 ), для подальшої участі у державних закупівлях.
Надалі, на виконання спільного злочинного наміру, з метою власного збагачення, в порушення вимог, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України» від 20.03.2020 № 225, вказані військові службові особи організували закупівлю респіраторів РУ 60М з класом захисту FFP2.
Зокрема, 21.04.2020 о 18 год. 11 хв. заступником командира начальника обліково-операційного відділу військової частини на сайті «PROZORRO» опубліковано оголошення про проведення закупівель респіраторів марки РУ 60М (клас захисту FFP2) в кількості 17410 шт. військовою частиною.
Одразу, після публікації вказаного оголошення, 21.04.2020 о 18 год. 17 хв. на сайті «PROZORRO» від ФОП ОСОБА_6 надійшла електронна пропозиція на загальну суму 1 131 650,00 грн., а о 18 год. 18 хв. 21.04.2020 укладено та опубліковано договір про закупівлю товарів за державні кошти за №30 між командиром військової частини та ФОП ОСОБА_6 на постачання респіраторів РУ 60М із класом захисту FFP2 в кількості 17410 шт., на загальну суму 1 131 650, 00 грн. (65 грн. за 1 шт.) з кінцевим терміном виконання 31.07.2020.
За інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, викладеної у листі за №66/2/7-5968 від 02.07.2020 із додатками, військовою частиною НОМЕР_1 у період з травня по червень 2020 року перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_6 910 000,00 грн.
Разом з цим, в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що фактична поставка зазначених респіраторів не відбувалась, а командир військової частини полковник Іванченко, через підлеглих військових службових осіб, з метою приховання нестачі респіраторів, дав команду використати наявні не обліковані надлишки списаних респіраторів РУ-60 (старого зразка), які зберігаються у військовій частині.
Таким чином, військовими службовими особами військової частини імітовано отримання респіраторів РУ-60 в кількості 14 тис. шт. та сплачено державних коштів на суму 910000,00 грн.
Під час обшуків за місцем проживання командира частини полковника Ігоря Іванченка, було виявлено, окрім іншого, автомобілі марки Mercedes-Benz та японський мотоцикл марки Yamaha. Також було виявлено Mercedes-Benz 2016 року, зареєстрований на дружину командира ВЧ А 0312 Ірину Іванченко.
Згідно з декларацією, поданою Іванченком у 2019 році, командир військової частини А 0312 мав у власності житловий будинок у Лубенському районі, 1/2 квартири у місті Полтаві, квартиру у місті Полтаві (придбану у 2018 році за 447 тис. грн.).
Окрім цього, полковник Іванченко вніс до декларації житловий будинок, власником якого є військова частина А 0312.
Також Іванченко задекларував об'єкт незавершеного будівництва у місті Полтаві, а саме: житловий будинок площею 300 кв. м. Даний будинок знаходиться у спільній власності Ігоря Іванченка та Іванченко Наталії Іванівни.
Із транспортних засобів Іванченко вніс до декларації три автомобілі Mercedes-Benz та мотоцикл Yamaha.
Донька та син Іванченка отримали подарунки у грошовій формі від іноземних громадян на загальну суму 55 тис. грн.
Як бачимо, полковник Іванченко задекларував чималу кількість нерухомого та рухомого майна, перебуваючи на військовій службі, та продаючи військове майно заради власного збагачення.
Ба більше, частина майна, яке знаходиться у розпорядженні родини Іванченка, не увійшла до його декларації.
Так у 2016 році колишня дружина полковника Іванченка стала власницею нежитлового приміщення у місті Лубни.
У даному приміщенні наразі знаходиться кав'ярня Urban Cup, якою фактично управляє син Ігоря Іванченка від першого шлюбу Владислав Іванченко.
У 2021 році в два рази менше нежитлове приміщення перукарні (в набагато гіршому стані) у Лубнах на проспекті Володимирському продавалося за за 29 тисяч долларів.
Тобто вартість приміщення кав'ярні Urban Cup складала не менше 50 000 доларів США.
І тут не врахована вартість обладнання, меблів та ремонту приміщення.
Лише за мінімальними оцінками це може складати ще мінімум 50 000 доларів.
Окрім кав'ярні Владислав Іванченко також має у власності будинок у місті Лубни та дві квартири у Полтаві.
Син полковника Іванченка продовжує впевнено розвивати власний бізнес у той час, коли його батько підозрюється у розкраданні майна, яке призначалось для бійців ООС та підтримання боєздатності збройних сил України на належному рівні.
Тож відвідувачам Urban Cup варто замислитися над тим, звідки у 23 річного Владислава Інванченка з'явилися кошти на організацію такого бізнесу.
Не залишилися без нерухомості й діти Іванченка від другого шлюбу.
Донька полковника Іванченка Поліна є власницею квартири у Полтаві.
Квартирою у Полтаві володіє і син Іванченка Марк.
Сам Полковник Іванченко наразі володіє будинками у Лубнах та Полтаві, а також земельною ділянкою у Полтаві, за яку судиться з колишньою дружиною.
Дружина полковника Іванченка Ірина у 2020 році притягалася до кримінальної відповідальності.
24 лютого 2020 року, близько 20 год. 15 хв., Ірина Анатолівна Іванченко, керуючи автомобілем «Mercedes C220», наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу поблизу будинку № 116, що по вул. Героїв АТО в м. Полтаві, не зменшила швидкість та не зупинилася, внаслідок чого скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину в напрямку зліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому правої ключиці, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран та гематоми голови, тулубу кінцівок, які згідно з висновком № 329 судово-медичної експертизи від 26 березня 2020 року відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
В ході судового розгляду захисник обвинуваченої заявила клопотання, підтримане останньою, яка повністю визнала вину у вчиненому, про звільнення її від кримінальної відповідальності в зв`язку з примиренням з потерпілою, зазначивши, що вона повністю відшкодувала завдані нею збитки потерпілій.
Октябрським районним судом міста Полтави дане кримінальне провадження було закрите, а Ірина Іванченко була звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням сторін.
Що ж стосується кримінального провадження щодо полковника Ігоря Іванченка та посадових осіб військової частини А 0312, то їх до відповідальності притягнуто не було. У 2021 році слідство зверталося до суду з проханням продовжити строки досудового розслідування. Про подальші результати розслідування наразі невідомо.
Слід зазначити, що це не перше кримінальне провадження, де фігурувала очолювана Іванченком військова частина.
Прокуратурою Полтавського гарнізону Центрального регіону України проводилося досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42014170690000085 від 24 листопада 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 410 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 листопада 2014 року до військової прокуратури Полтавського гарнізону надійшла інформація та матеріали з Прилуцького МВ УСБ України в Чернігівській області щодо розкрадання військового майна службовими особами військової частини А0312.
Встановлено, що 21 листопада 2014 року посадові особи вищевказаної військової частини за попередньою змовою з ОСОБА_2, шляхом зловживання службовим становищем, здійснили викрадення військового майна, зокрема: захисних панчіх, маскхалатів, костюмів КЗС та Л-1 та іншого військового майна та вивезли його зі складів військової частини А0312 автомобілем MAN.
Хоча даний злочин не міг вібуватися без відому командира ВЧ Іванченка, всю відповідальність тоді на себе взяв начальника сховища ВЧ Сергій Шапран.
06 січня 2017 року між заступником військового прокурора Полтавського гарнізону Синельниковим Миколою Володимировичем та обвинуваченим Сергієм Шапраном , за участю захисника, укладена угода про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений надав правдиві та детальні показання по суті обвинувачення, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому та щиро покаявся, зобов`язався співпрацювати зі стороною обвинувачення, відповідати на всі запитання, не може замовчувати факти вчиненого злочину, а також давати показання під час судового провадження.
11 січня 2017 року Мшівський районний суд Полтавської області затвердив угоду про визнання винуватості від 06 січня 2017 року укладену між заступником військового прокурора Полтавського гарнізону Синельниковим Миколою Володимировичем та обвинуваченим Сергієм Шапраном.
Суд визнав Сергія Шапрана винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України та призначити покарання у виді службового обмеження строком на 1 рік з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 % в дохід держави.
Після звільнення з військової частини Сергій Шапран зайнявся підприємницькою діяльністю, а у 2020 році став депутатом Гоголівської селищної ради Миргородського району від політичної партії "Довіра".
06.08.2020 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, з прокуратури Полтавської області надійшли у 44 томах матеріали кримінального провадження № 42018111030000121 від 23.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 425, ч. 2 ст. 205 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військові службові особи військової частини А 0312 своїм недбалим ставленням до військової служби в мовах особливого періоду допустили розтрату протягом 2017 року бюджетних коштів в особливо великих розмірах при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «СТО Ленд Ровер» з постачання регенеративних патронів РП-5М на загальну суму 3 280 000 грн.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018111030000121 від 23.04.2018 виконано ряд слідчих дій встановлено коло військовослужбовців військової частини А0312 працівників Збройних сил України, причетних до проведення тендерних торгів у вересні-жовтні 2017 року, а також до оформлення та підписання документів щодо поставки ТОВ «СТО Ленд Ровер» в адресу військової частини А0312 регенеративних патронів РП-5М у листопаді 2017 року, а також до отримання зазначеної продукції, а саме: командир В/Ч А 0312, заступник командира В/Ч А0312, заступник командира В/Ч А0312, головний бухгалтер (начальник фінансово економічного відділу), секретар тендерного комітету, член тендерного комітету,начальник відділу зберігання, начальник відділу зберігання, офіцер відділу зберігання, бухгалтер ФЕВ працівник ЗСУ, працівник ЗСУ - матеріально відповідальна особа.
В результаті проведення аналізу податкової звітності ТОВ «СТО Ленд Ровер» використанням інформаційно-аналітичних баз ДФС України встановлено, підприємство здійснило закупівлю регенеративних патронів РП-5М у ТОВ «Ідеал» згідно податкової накладної №1 від 26.10.2017 на суму 1785960 грн. у кількості 220 податкової накладної №1 від 10.11.2017 на суму 1461240 грн. у кількості 180 шт.
Однак, за результатами проведення аналізу податкової звітності ТОВ «Ідеал» із використанням інформаційно-аналітичних баз ДФС України встановлена відсутність даних про придбання ТОВ «Ідеал» вказаних регенеративних патронів.
Водночас, ТОВ «СТО Ленд Ровер» під час процедури закупівлі до в/ч А0312 не було надано документів щодо походження регенеративних патронів, поставку яких вони здійснили, у зв'язку з чим є підстави вважати, що службові особи В/Ч А0312 у змові з посадовими особами ТОВ «СТО Ленд Ровер» та ТОВ «Ідеал» здійснено розтрату бюджетних коштів під час проведення процедури закупівлі регенеративних патронів.
Але і дане кримінальне провадження не завершилося вироками суду та притягненням винних осіб до кримінальної відповідальності.
Полковник Іванченко продовжує командувати військовою частиною, але питання щодо його командування ВЧ виникають досі.
При перевірці стану охорони державної таємниці військової частини А 0312 в період з 27 по 28.01.2021 р., Службою безпеки України було встановлено, що Ігор Іванченко, працюючи на посаді командира вказаної частини, що знаходиться за адресою: с. Селещина-1 Машівського району Полтавської області, маючи допуск до державної таємниці за формою 2 від 21.08.2017р. №104д, в порушення вимог ст.ст. 5, 37 Закону України «Про державну таємницю» та п. 3 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 р. №939 (далі Порядку), не вживав заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не здійснював контроль за охороною державної таємниці, що призвело до порушення законодавства про державну таємницю, що створює загрозу витоку секретної інформації з підпорядкованої йому установи.
Протокол щодо адміністративного правопорушення було направлено на розгляд Машівського районного суду Полтавської області.
Постановою Машівського районного суду Полтавської області, Ігоря Іванченка визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, за пунктами 1-3 постанови, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Ігоря Іванченка визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, за пунктами 5-6 постанови, але провадження у справі в цій частині закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження у справі стосовно Ігоря Іванченка за п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, які викладені у пунктах а-з постанови - закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Варто зазначити, що ВЧ А 0312 давно має погану славу.
6 серпня 2006 року під час несення служби чергової частини, дислокованої у с.Селіщина Полтавської області, майор М.Вєніков вживав спиртні напої та неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки щодо підтримання внутрішнього порядку.
Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він скоїв навмисний злочин, коли пострілом з табельної зброї застрелив рядового цієї частини Руслана Пащенка.
Військовим місцевим судом Черкаського гарнізону М.Вєнікова визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 "Вбивство, тобто навмисне протиправне заподіяння смерті іншій людині" та ч. 1 ст. 421 "Порушення статутних правил внутрішньої служби" Кримінального кодексу України, та засуджено до 13 років позбавлення волі.
Після вбивства військовослужбовця командира військової частини А 0312 Ігоря Іванченка було звільнено з займаної посади.
Але за часів злочинного режиму президента-зрадника Віктора Януковича він поновився на посаді, та продовжив займатися розкраданням майна військової частини.
Безкарність Ігоря Іванченка забезпечується тим, що він перебуває у гарних відносинах з очільником військової контрозвідки Полтавщини, котрий забезпечує йому надійне прикриття.
Якщо зміг уникнути відповідальності один тиловий щур, який поцупив військового майна на сотні тисяч доларів, забезпечивши своїх дітей квартирами, автівками та грошима на десятки років, а СБУ, військова прокуратура, ДБР та інші правоохоронні органи не хочуть притягати його до відповідальності, харчуючись об'їдками з його столу, то вже не виглядають нелогічними закупівлі "золотих" яєць та яблук від міністра оборони Резнікова.