Українські будителі були змушені творити нову українську культуру саме на основі сільської семантики, - Олесь Доній

Ідеолог Олесь Доній розповів, що 16-а сходинка до суспільного щастя вчить нас берегти стародавню архітектуру українських міст і ставитися до неї із повагою.

Про це він розповів у своєму блозі.

«Третина населення живе у селі, ще значна частина у містах із занудною радянською забудовою. Навіть якщо є в країні міста зі стародавньою архітектурою, то й там більшість живе у так званих спальних новобудовах», - констатує Олесь Доній.

Тим не менш, пояснює він, справа радше у повазі до міста як такого, де витворювалася європейська культура. Як зауважує експерт, загалом кожна нація у свій час побачила різницю між селом і містом, але українці – між україномовним селом і чужомовним містом.

«Українська літературна мова творилася із сільських говірок Котляревським, а не на основі так званої книжної мови еліт. Не від доброго життя, а від прокляття бездержавності українські будителі були змушені творити нову українську культуру саме на основі сільської семантики. Звідси і легендарна любов Тараса Шевченка до народних сільських кожуха і шапки», - пояснює Олесь Доній.

За словами ідеолога, певне нерозуміння та зневагу щодо міста можна побачити у нас і зараз, а через це є й неповага до давньої архітектури як до чужої. Тим не менш, стверджує він, якщо ми зберігатимемо стародавню культуру, то і збагатимо нашу матеріальну культуру, і допоможемо повернути місто у національну традицію.

Доній – автор концепції «25 сходинок до суспільного щастя», яку експерти оцінюють як осучаснення ідей Григорія Сковороди, а самого Олеся Донія – як модерний аналог Григорія Сковороди.

Як повідомляла Politeka, Доній розповів, що українці мають постійно доводити доцільність своєї мови поряд із тими, які більш поширені у науці та бізнесі.

Також Politeka писала про те, що Доній заявив, що конструктивною критикою можна вплинути на збільшення розуміння з боку влади і початок змін.