В ООН про Україну: Безкарність за напади на журналістів створює атмосферу самоцензури

Жителі України стикаються з обмеженнями свободи слова, а представники політичних партій і ЗМІ в країні піддаються залякуванням і насильству, що підриває плюралізм і веде до самоцензури серед журналістів. Про це заявила заступник Верховного комісара ООН з прав людини, повідомляє сайт 112.

Вона засудила переслідування людей з проукраїнськими поглядами на території ОРДЛО, а також закликала відмовитися від арештів журналістів у Криму і нагадала про необхідність зняти заборону на діяльність Меджлісу.

Сьогодні в Женеві заступник Верховного комісара Нада Ан-Нашіф представила Раді ООН з прав людини оновлену доповідь по Україні. У ньому основна увага приділена обмеженням свободи слова і зборів, а також утиску представників опозиції, преси та правозахисників.

Говорячи про території, підконтрольні уряду України, Нада Ан-Нашіф заявила, що"політичні та законодавчі зміни в країні обернулися звуженням громадянського простору, а напади на опозиційні політичні партії, їх членів і співробітників вплинули на свободу вираження думок і свободу мирних зібрань і асоціацій".

Представник ООН нагадала, що в лютому і серпні цього року влада закрила ряд телеканалів і онлайн-ЗМІ, що, на її думку, є порушенням міжнародного права, оскільки обмежує доступ громадськості до інформації і підриває основи незалежної журналістики.

Говорячи про необхідність притягати до відповідальності причетних до погроз щодо журналістів і правозахисників та насильства проти них, заступник Верховного комісара повідомила, що в її управлінні було задокументовано 29 подібних інцидентів.

"У 2020-2021 роках були випадки переслідування журналістів-розслідувачів та інших працівників ЗМІ, що висвітлюють політичні теми, в тому числі пов'язані з корупцією і введенням обмежень у зв'язку з пандемією COVID-19", – сказала представник ООН. За її словами, за ці злочини досі ніхто не поніс відповідальності.

"Безкарність сприяє подальшим нападам, створює атмосферу самоцензури, звужує громадянський простір і обмежує плюралізм", – попередила заступник Верховного комісара ООН Нада Ан-Нашіф.

Вона засудила також безкарні погрози і залякування щодо правозахисників, які займаються питаннями прав жінок, гендерної рівності, прав ЛГБТ, боротьби з корупцією та захисту навколишнього середовища.

Положення на території ОРДЛО

Що стосується основних свобод на території ОРДЛО то їх там немає з 2014 року, коли територія опинилася під контролем озброєних груп. З року в рік в цьому анклаві тривало звуження громадянського простору і посилювалася самоцензура.

"Обидві самопроголошені" республіки "внесли поправки в свої так звані адміністративні та кримінальні" кодекси", щоб обмежити можливості вираження критичних думок, у тому числі висловлюваних в Інтернеті, а також обмежити участь у громадському житті", – підкреслила представник ООН. Вона розповіла про довільні затримання користувачів соціальних мереж за ту чи іншу думку, висловлену в Інтернеті, а також осіб, які брали участь у мирних зібраннях, критикуючи рішення, прийняті на території.

"Особливому переслідуванню піддавалися ті, хто висловлював проукраїнські погляди або думки. Наприклад, в листопаді 2019 року в самопроголошеній "Луганській Народній Республіці" за публічне вираження своїх проукраїнських поглядів був затриманий підприємець. Його протримали протягом трьох днів без зв'язку із зовнішнім світом, а потім засудили до тринадцяти з половиною років тюремного ув'язнення", – розповіла заступник Верховного комісара ООН.

За її словами, після 2014 року багато правозахисників, побоюючись репресій, були змушені виїхати з територій, контрольованих збройними групами. Багато з тих, які вирішили залишитися, повідомляють про атмосферу страху і почуття незахищеності. Це стосується, зокрема, жінок-правозахисників, які підтримують жертв домашнього насильства.

Автономна Республіка Крим і місто Севастополь

Представник Верховного комісара повідомила, що до її офісу надходять документовані відомості "про порушення міжнародних норм у галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права в тимчасово окупованих Російською Федерацією Автономній Республіці Крим та місті Севастополі". За її словами, влада обмежує свободу вираження думок, припиняє критику політики Російської Федерації на півострові.

"Журналісти, які висловлювали незгодні або критичні погляди, піддавалися стеженню, кримінальному переслідуванню, арештам, забороні на в'їзд до Криму і депортації з Криму", – повідомила представник ООН. Вона розповіла про обмеження свободи мирних зібрань у Криму, а також репресії щодо правозахисників з боку окупаційної влади.

"Управління Верховного комісара з прав людини особливо стурбоване переслідуванням та адміністративними санкціями щодо адвокатів, які захищають клієнтів у резонансних справах. Таке залякування і довільне втручання негативно позначається на належному виконанні ними своїх професійних обов'язків", – підкреслила представник ООН. Вона доповіла про "невиправдані і невідповідні обмеження" щодо груп і асоціацій, які виступають проти окупації Криму або політики Російської Федерації, зокрема таких як Меджліс і "Кримська солідарність". Ці організації, за її словами, опинилися під пильною увагою російських правоохоронних органів. Лідери кримськотатарської громади, тісно пов'язані з Меджлісом, зіткнулися з переслідуванням, а сам Меджліс як і раніше під забороною, що, як нагадала Ан-Нашіф, суперечить постанові Міжнародного суду від 2017 року.