На Афоні виявили можливу печеру українського подвижника і письменника-полеміста XVII святого Іоанна Вишенського, подробиці
Український історик та дослідник афонської спадщини Сергій Шумило знайшов на Афоні печеру, де імовірно міг нести подвиг затворництва видатний український святий, афонський старець і письменник-полеміст XVII століття преподобний Іван Вишенський.
Як пише Знай.юа з посиланням на Центр інформації УПЦ і Фейсбук Сергія Шумило, знайдена чернеча печера знаходиться недалеко від Зографського монастиря.
«Ім’я цього видатного українця (преподобного Івана Вишенського - ред.) добре відомо зі шкільних уроків з української літератури, в радянські часи це був єдиний церковний автор, який дивом залишався у шкільній програмі, попри шалену атеїстичну цензуру і пропаганду. Проте мало хто знав, що насправді Іван Вишенський не просто письменник-полеміст, а й афонський схимник, який на Афоні прожив понад 40 років. Останні роки життя він провів у печерному затворі у печері поряд із Зографським монастирем, підписуючись у своїх посланнях як «Іоан Русин, печерник Зографський», - розповів Сергій Шумило.
Історик пояснив, що донедавна існувала версія, що імовірна печера, в якій подвизався старець Іван Вишенський, це та, в якій до того подвизався преподобний Косьма Зографський (відома як «печера Косьми Зографського»), однак дане припущення не вдалося підтвердити, оскільки у тій печері не збереглися сліди тривалого проживання людей.
Сергій Шумило вважає, що нововиявлена Зографська печера більше підходить під умови суворого затворницького життя подвижника: вона розташована вгору від Зографського монастиря, по стежці від Зографу до монастиря Костамоніт, на крутому схилі над «Зографською річкою», а для того, щоб спуститися до печери від стежки, треба прив’язувати мотузки до дерев і по них спускатися вниз по схилу до печери.
«Подвижник, який уходив в затвор у цю печеру, справді був відрізаний від світу, і навіть їжу міг отримувати лише по мотузках, які мали йому спускати згори вниз до печери. Всередині скельна печера природнього походження була прилаштована для життя, мала кілька невеличких «кімнат», обкладених камінням з глиною і навіть частково поштукатурених і побілених, також були віконні отвори, збереглася копоть від вогнища. Все свідчить про те, що у цій печері тривалий час жили і молилися затворники. Болгарськими колегами виявлені навіть залишки кераміки. Можливо, це і є печера нашого святого земляка прп. Івана Вишенського Святогорця», - припускає історик.
Дослідник афонської спадщини сподівається, що у майбутньому вдасться більш ретельніше вивчити печеру, де імовірно міг подвизатися український старець і письменник-полеміст Іван Вишенський.
«В усякому випадку, сам Іван Вишенський залишив незаперечні свідчення, що останні роки життя провів у печерному затворі в печері Зографського монастиря. Тож згадана ним печера однозначно має бути поруч із Зографським монастирем (хоча, не виключено, що в різні періоди він міг жити в затворі в різних печерах Зографського монастиря)», - підсумував історик.