Навіть нині банки все-таки дорожать цим аспектом, - Скирда про банківську таємницю

Читать на русском
Навіть нині банки все-таки дорожать цим аспектом, - Скирда про банківську таємницю

Наскільки законною є ситуація, коли державний чи приватний виконавець вимагає у банку надати інформацію щодо кількості коштів клієнтів чи про їхні рахунки, а банк погоджується? На це питання відповів адвокат Владислав Скирда у програмі «Юристи відповідають».

Гість програми повідомляє, що в банківській системі відбулися певні зміни, зокрема, це стосується банківської таємниці. Він розповідає, що з 6 липня 2021 року можна стягувати заборгованість прямо з банківської картки, якщо, звісно, відкрито виконавче провадження.

Скирда додає, що сьогодні банк може надати виконавцю всю необхідну інформацію про боржника, зокрема, йдеться про номер рахунку чи кількість грошей на ньому - це не буде розкриттям банківської таємниці.

За словами адвоката, колись банки могли використати це в рекламі: мовляв, клієнти можуть не переживати, вся інформація про них – конфіденційна, але тепер це не спрацює. «Те, що раніше вважалося банківською таємницею, і на що банки могли посилатися на це, коли до них звертався виконавець з приводу відкритих рахунків і кількості грошей, виключили, якщо не помиляюся у 2019-2020 році», - підсумовує Скирда.

Як зазначає експерт, ці винятки передбачали в перспективі введення та повноцінну роботу автоматизованої системи боргових стягнень з рахунків. «Навіть нині банки все-таки дорожать цим аспектом, і до системи автоматизованого арешту приєдналися всього 7 банків з усієї кількості», - повідомляє Скирда. За його словами, решта 44 банки всіляко відтягують введення цих змін, але цей момент настане.

Як повідомляла Politeka, Скирда розповів, як дефіцит коштів на пошту в судах може вплинути на механізм захисту прав боржника.

Також Politeka писала про те, що Скирда прокоментував тривалість розгляду судових справ.



Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще