Митрополит Антоній пояснив, що є головним у притчі про блудного сина

Якщо ми нездатні радіти, коли бачимо каяття нашого брата, значить ми ще не стали справжніми християнами.

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви з посиланням на kp.ua, про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

"Напередодні Великого посту в храмах читають притчу про блудного сина. Центральний момент притчі, це слова про те, що людина, що пішов від Батька в далеку країну, раптом прийшов до тями (див. 15, 17). У блудному сина стався таємничий внутрішній переворот. Він гостро відчув себе віддаленим від Батька і захотів повернутися в Отчий будинок без всяких умов, нехай навіть і в якості останнього раба. В цьому і є суть каяття", - розповів митрополит Антоній.

Архієрей пояснив, що покаяння – це не просто формальне перерахування своїх гріхів на сповіді.

"Це глибинне усвідомлення свого віддалення від Бога і пекуче бажання повернутися в будинок Отця. Якщо в людині народжується це почуття, він не висуває ніяких умов, він визнає своє падіння і віддає себе в руки Божі. Розповідь про це почуття каяття дуже важливий напередодні посту. Адже піст-це час покаяння, час відкидання гріха і боротьби з гріхом. І тут Церква говорить нам, що головне – це правильний внутрішній настрій, а зовсім не зовнішнє дотримання правил», — продовжив управделами УПЦ.

Владика зазначив, що в притчі про блудного сина можна бачити певну паралель до притчі про митаря і фарисея. "Розповідь починається з фрази про те, що у батька було два сини. І ми бачимо, знову ж таки, два типи взаємин з батьком. Один син пішов, але потім розкаявся і повернувся. А другий нікуди не йшов, постійно перебував у будинку батька. І ось цей другий син, подібно фарисею, вважав себе праведником. І коли він бачить, що батько проявляє милість не до нього, а до грішника, що кається, він засуджує батька», — розповідає архієрей.

«Це ще одне важливе нагадування напередодні Великого посту про те, що дотримання правил втрачає сенс, якщо в нашому серці немає любові до ближнього. Якщо ми нездатні радіти, коли бачимо каяття нашого брата, значить ми ще не стали справжніми християнами», — уклав митрополит Антоній.

Фото:Фейсбук / Митрополит Антоній