Держекоінспекція б'є на сполох – чому українські громади потопають у несанкціонованих звалищах

Громади, які мали б дбати про чистоту, часто не виконують своїх прямих обов'язків, що призводить до зростання кількості незаконних куп сміття. Чому це відбувається, які наслідки для природи та хто відповідає за те, щоб ми не потонули у власних відходах?
Гори сміття: чиновники ігнорують обов'язки, а громадяни – б'ють на сполох
Українські міста та села стикаються з болючою проблемою: через безвідповідальне ставлення до управління відходами, на наших очах з'являються все нові й нові несанкціоновані сміттєзвалища. Це не просто естетична проблема, а справжня екологічна бомба уповільненої дії.
Держекоінспекція не сидить склавши руки: її територіальні та міжрегіональні органи регулярно фіксують ці факти засмічення. Але найголовніше – величезна кількість звернень надходить від самих громадян, які не хочуть жити серед сміття. Люди активно користуються вебресурсом #ЕкоЗагроза, щоб повідомити про порушення. Це свідчить про те, що суспільство бачить проблему і прагне її вирішити.
Закон України "Про управління відходами" чітко визначає, що саме виконавчі органи місцевих рад (сільських, селищних, міських) мають повноваження і відповідальність за цю сферу. Їхні обов'язки включають:
- Організацію управління побутовими відходами, а також відходами будівництва.
- Визначення компаній, які будуть збирати, перевозити та утилізувати сміття.
- Запровадження роздільного збирання відходів та створення пунктів для цього.
І найважливіше – забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів.
Ціна бездіяльності: деградація землі та води
На жаль, як наголошує Держекоінспекція, саме через неповну або неналежну реалізацію цих повноважень з боку місцевої влади ми бачимо сумну картину: кількість несанкціонованих сміттєзвалищ не лише не зменшується, а постійно зростає, розширюючись на нові території.
Водночас, є й позитивні приклади: у тих громадах, де місцева влада сумлінно виконує свої обов'язки, "кількість несанкціонованих сміттєзвалищ є суттєво меншою". Це доводить, що вирішити проблему можна – потрібне лише бажання та відповідальність.
Держекоінспекція, зі свого боку, здійснює контроль за органами місцевого самоврядування. Результатом цього контролю є виявлення нових звалищ, які місцева влада чомусь "не помічала", а також надання конкретних вимог щодо усунення порушень. Ця робота, зокрема, відображена на спеціальному дашборді Держекоінспекції.
Екологічний вирок: чому сміттєзвалища – це загроза для життя
Держекоінспекція б'є на сполох не просто так, адже наслідки несанкціонованих сміттєзвалищ є катастрофічними для навколишнього середовища і, врешті-решт, для здоров'я людей.
Вони спричиняють:
- Забруднення поверхневих та підземних вод: Дощі змивають токсичні речовини зі сміття, і вони проникають у наші річки, озера та джерела питної води.
- Забруднення ґрунтів: Земля, на якій лежить сміття, стає отруєною і непридатною для будь-якого використання на десятиліття.
- Забруднення атмосферного повітря: Гниття відходів виділяє шкідливі гази, а часті пожежі на звалищах отруюють повітря небезпечними канцерогенами.
- Знищення природних середовищ існування: Дикі тварини та рослини втрачають свої домівки, а деякі види просто гинуть.
"Земельні ділянки після тривалого накопичення відходів без виконання всіх необхідних норм та вимог - можуть надалі вже не використовуватись за цільовим призначення та не приносити користь (економічну та екологічну) громадам", – підкреслює Держекоінспекція. Це означає, що ми не тільки втрачаємо чисте довкілля, але й економічні можливості, адже такі землі стають непридатними для сільського господарства чи будівництва.
Проблема сміттєзвалищ – це не лише питання естетики чи комфорту, це питання виживання і відповідальності. Настав час, щоб громади усвідомили свою роль і почали діяти, адже чисте довкілля – це наше спільне майбутнє.