Україна входить у зону великої посухи: країна стрімко втрачає вологу, врожаї і воду

Земля тріскається, фермери сіють навмання, у колодязях — самий мул. Україна входить у зону великої посухи. І це не гіпотеза, а вже наша реальність.
Читать на русском
Україна входить у зону великої посухи: країна стрімко втрачає вологу, врожаї і воду

У Всесвітній день боротьби з опустелюванням перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба бʼє на сполох: посуха більше не виняток — вона стає новою нормою для українського клімату.

За новими кліматичними дослідженнями, в усіх регіонах України — від Полісся до Півдня — стрімко зростає кількість надсухих періодів. Колись вони траплялись раз на кілька років, тепер — щороку.

Найгірше — на півдні. У Херсонській, Одеській, Миколаївській областях фіксують до 17 (!) періодів сильної посухи на сезон. Це майже весь вегетаційний період — без дощу.

«Грунт втрачає вологу швидше, ніж отримує її з неба. Вода просто не встигає просочити землю», — пояснює Заруба.

Урожай падає, фермери виживають як можуть

Соняшник, пшениця, кукурудза — все дає менше врожаю. А іноді — взагалі нічого. У 2020 році посуха знищила понад 400 тисяч гектарів озимини. І це тільки початок.

Фермери на півдні змушені сіяти “наосліп”, не знаючи, чи буде хоч крапля дощу. Аграрії лишаються без прибутків, села — без роботи, країна — без зерна.

Не лише фермерська проблема

Міста також на межі: річки міліють, водопостачання стає нестабільним, ліси сохнуть навіть у Поліссі — регіоні, де ще донедавна вода стояла по коліна.

«Колись болотисте Полісся — висихає. Лісостеп — втрачає родючість. Це не фантастика, це Україна у 2025-му», — пише Заруба.

А це означає зниження харчової безпеки всієї країни.

Що далі?

Майбутнє залежить від нас. Якщо людство хоча б частково обмежить глобальне потепління, ми зможемо адаптуватись. Але якщо все залишити як є — південь України може перетворитись на напівпустелю.

Що робити вже зараз?

Переходити на посухостійкі культури

Встановлювати системи зрошення

Відновлювати ліси і захищати ґрунти від перегріву

Модернізувати водозбірні системи

І найголовніше — перебудувати аграрну політику

«Клімат змінюється. Маємо змінюватися і ми»

Це вже не справа екологів чи фермерів — це виклик для всіх. Бо коли вода зникає — її не заміниш нічим. І коли немає вологи — немає і хліба.


Права людини під обстрілами: понад 123 тисячі українців звернулися до Омбудсмана у 2024 році

Мільйони гривень за зруйновану природу: Держекоінспекція виставила рахунки за "сміттєві" гори та вирубані ліси

Незаконний вилов під час нересту: браконьєри у «Тузловських лиманах» завдали довкіллю збитків на понад 3 мільйони гривень

Російські обстріли нищать довкілля України — наслідки відчуватиме весь континент

Європейcький досвід для України: у Поліській екоінспекції ділилися досвідом контролю вирубок

Світ готується захищати Світовий океан: Україна приєднується до історичної угоди

"Отрута, яку ми не бачимо": перший заступник голови Держекоінспекції розповів про небезпеку мікропластику

Майже два кілометри браконьєрських сіток: у Сулінському заказнику вилучили пастку для риби

В Німеччині – масове забруднення річок, щурячий яд у рибі: у Держекоінспекції пояснили, що Україна не застрахована

На АЗС "ОККО-Драйв" у Києві виявили порушення – екологічна інспекція вимагає усунення

"Сильні разом": як бійці "Омеги" стали частиною великого дня для ветеранів і родин

Держекоінспекція виявила масштабні порушення в заповіднику на Одещині

У МЗС показали, як діти бачать майбутнє екології України

Рік після теракту на Каховській ГЕС: довкілля отримало удар на 77 мільярдів гривень

Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Показати ще