"Отрута, яку ми не бачимо": перший заступник голови Держекоінспекції розповів про небезпеку мікропластику
Сьогодні він — невидимий ворог, який потрапляє у воду, повітря, їжу і навіть у наші легені. Дмитро Заруба, перший заступник голови Держекоінспекції, пояснив, чому пластикові відходи стають токсичною загрозою для здоров’я українців.
Мікропластик: що це таке і чому він скрізь
Щодня ми маємо справу з пластиком: пакети в магазинах, упаковки, одяг, косметика, зубна паста — список можна продовжувати без кінця. Але найбільша небезпека ховається не в звичних нам пластикових пляшках чи пакетах, а в тому, чого ми не бачимо.
Мікропластик — це крихітні частинки пластику, менші за 5 міліметрів. Вони з’являються під час руйнування великих пластикових предметів або виробляються спеціально для промислових потреб. Такі частинки потрапляють у повітря, яким ми дихаємо, у воду, яку ми п’ємо, і зрештою — в наш організм.
Невидима загроза для здоров’я і природи
«Пластикові відходи — це не просто сміття, яке лежить під ногами. Це токсична спадщина, яку ми залишаємо не лише собі, а й майбутнім поколінням», — зазначив Дмитро Заруба в коментарі для каналу Київ 24 News.
Потрапляючи у довкілля, мікропластик накопичується в організмах тварин і риб, а потім — і на наших столах. Є дані, що мікрочастинки можуть осідати у легенях людини, викликаючи запальні процеси, алергії, а в перспективі — серйозніші проблеми зі здоров’ям.
Що робити вже зараз
За словами Заруби, лише штрафами проблему не вирішити. Потрібно змінювати саму культуру поводження з пластиком. Контрольні органи мають жорстко реагувати на порушення, але кожен громадянин також може зробити свій внесок:
- відмовлятися від зайвого пластику в побуті;
- сортувати відходи;
- підтримувати програми з переробки;
- слідкувати за чистотою води та природи навколо.
«Це питання не тільки екологічної безпеки, а й здоров’я всієї нації та майбутнього наших дітей», — наголосив Заруба.
Мікропластик — новий виклик для України
В Україні проблема мікропластику ще тільки починає набирати обертів, але чим довше ми її ігноруємо — тим більших масштабів вона набуде. Саме тому екологи закликають усіх не залишатися байдужими: сьогоднішні звички кожного з нас формують завтрашнє обличчя довкілля.