Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба розкрив шокуючі факти про те, як наше прагнення до дешевого та нового одягу руйнує планету
Читать на русском
Новий рік, одяг

Держекоінспекція б'є на сполох: "швидка мода" перетворює нашу планету на смітник, спустошує водні ресурси та забруднює океани мікропластиком. Дізнайтеся, чому ваша улюблена Zara чи H&M – це не лише стильно, а й смертельно небезпечно для довкілля, та що кожен з нас може зробити, аби зупинити цю катастрофу!


"Швидка мода" – що це таке і чому це проблема?

У сучасному світі бренди на кшталт Zara, H&M та Shein диктують свої правила: нові колекції з'являються мало не щодня, спокушаючи нас постійно купувати щось нове і дешеве. Це явище називається "швидкою модою". Її суть – у масовому виробництві недорогого одягу з дуже коротким терміном служби. Заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба попереджає: це призводить до надвиробництва, знецінення одягу та величезного зростання кількості текстильних відходів, які просто заполоняють нашу планету.

Прихована ціна стилю: Екологічний жах "швидкої моди"

Екологічний слід "швидкої моди" просто вражає своїми масштабами. Ось лише кілька шокуючих фактів:

  • Забруднення повітря: Індустрія моди відповідає за 10% глобальних викидів вуглекислого газу – це більше, ніж авіація та морські перевезення разом узяті! Якщо ця тенденція збережеться, до 2030 року ці викиди можуть зрости на 50%.
  • Водна криза: Щоб виготовити всього одну бавовняну футболку, потрібно близько 2700 літрів води – це стільки ж, скільки людина споживає за три роки! Загалом, індустрія моди щороку поглинає 93 мільярди кубометрів води, що становить 4% від усього світового водоспоживання. А 20% усіх промислових стічних вод у світі припадає саме на текстильне виробництво.
  • Мікропластикове цунамі: Синтетичні тканини, з яких часто шиють дешевий одяг (наприклад, поліестер), під час звичайного прання виділяють мікропластик. Одне прання може вивільнити до 700 000 мікроволокон, які потім потрапляють у водойми та океани. Вражаюче, але ці мікроволокна становлять 35% усіх мікропластиків у морських екосистемах, отруюючи флору і фауну.

Темна сторона блиску: Соціальна ціна модних трендів

"Швидка мода" має не лише екологічну, а й жахливу соціальну ціну. Часто вона ґрунтується на експлуатації праці в країнах, що розвиваються, де працівники отримують мізерну зарплату і працюють в небезпечних умовах. Яскравим прикладом цього є трагедія 2013 року в Бангладеш, коли обвалився будинок Рана Плаза, де розміщувалися швейні фабрики. Тоді загинуло 1132 людини. Ця катастрофа стала жахливим нагадуванням про небезпеку та неетичність умов праці в індустрії швидкої моди.

Що робити? Ваш шанс врятувати планету (і гаманець!)

Хороша новина полягає в тому, що кожен з нас може змінити ситуацію. Ось що радить Дмитро Заруба:

  • Усвідомлене споживання:
    • Купуйте якісний одяг: Краще інвестувати в речі, які слугуватимуть довше, ніж постійно купувати дешеві одноразові вироби.
    • Обирайте натуральні матеріали: Наприклад, лляний костюм – це екологічно чистий та дихаючий варіант.
    • Підтримуйте місцевих виробників: Це зменшує "вуглецевий слід" від транспортування.
  • Повторне використання та переробка:
    • Вінтаж: Даруйте одягу друге життя, купуючи або обмінюючись вінтажними речами.
    • Ремонт та апсайклінг: Відновлюйте старі речі або створюйте з них щось нове та унікальне.
  • Підтримуйте сталі (екологічно відповідальні) бренди: Обирайте компанії, які дбають про довкілля та дотримуються етичних стандартів виробництва.





Естонські клуби закликають УЄФА спрямувати виплати солідарності Україні та виключити росію з організації

На Рівненщині рятували червонокнижного лося: тварину, що застрягла в болоті, відправили на лікування до Львова

Екоінспекція виграла суд: "Аделаїда" має виконати припис і відзвітувати за воду

Уряд запускає експериментальний проєкт превентивного державного екоконтролю

Скандал на Житомирщині: фірма повторно труїла річку Гнилоп’ять і має сплатити 1,6 мільйона гривень

Браконьєр на Одещині завдав збитків на 4 мільйони гривень: подробиці

Верховний Суд поставив крапку: громада заплатить майже 1,8 мільйона гривень за незаконну вирубку лісу

Держекоінспекція відзвітувала: накладено штрафи, збитки перевищили 4 мільйони

На Житомирщині затримали бізнесмена: незаконний видобуток піску завдав збитків на 68 мільйонів гривень

"Браконьєрські" сітки тепер служать військовим: екоінспектори передали понад 1,8 км знарядь лову на потреби армії

Завершилась тренінгова програма з інтегрованих довкіллєвих дозволів: ключові підсумки

Економіка і екологія: бізнес і влада об'єднують зусилля заради "зелених" інвестицій

Браконьєри заплатять за лабрадорит: суд зобов'язав фірму відшкодувати державі 15,7 мільйона гривень

На Одещині затримали браконьєра: більше 300 тисяч гривень збитків

Екоінспектори оцінили збитки від обстрілу на Житомирщині: лісова пожежа завдала довкіллю шкоди на 1,3 мільйона гривень

Заступник міністра економіки та керівництво Держекоінспекції взяли участь у Всесвітньому дні прибирання: "Чиста планета – спільна відповідальність"

Держекоінспекція подала до суду на Малинську міськраду через порушення у сфері землеустрою

Екоінспектори на Полтавщині врятували лебедів від браконьєрів: відкрито кримінальне провадження

На Черкащині розслідують справи щодо посадовців "Лісів України": Держекоінспекція допомагає викривати порушення

Показати ще