Військовий розповів, чого не вистачає "Гвардії наступу": техніка, добровольці та західна зброя

Не потрібне було переформатування всієї роботи підрозділу, нам вистачило би просто посилення наявних засобів, і кацап горів би ще в 10 разів задорніше.

Про головні недоліки підрозділів "Гвардії наступу" написали у блозі на сайті Телеграф.

"Наша бригада продовжує показувати стабільно хороші результати. Десь везінням, десь смєкалочкой і досвідом, а десь надзвичайним героїзмом. Але! В нас не з'явилося повноцінного, унітарного парку західної техніки, та і радянської недокомплект.

Нас не вивели всією бригадою на навчання за кордон, тому що немає стільки квот, відправили виборочно, кого змогли. Нам західних стволів не вистачило, тому в нас в підрозділах мікс з АК і АР платформ, що повністю вбиває концепцію загальновійськового калібра, і на позиції доводиться тарабанить мікс з різних патронів для стрілецької зброї. Штурмова бригада без БМП, тому що ні БТР, ні МТЛБ на цю роль все таки не підходять. Підрозділ ударних БПЛА створено, але БПЛА все рівно треба хоботить самим (хоча це у всіх так, справедливості заради)", - пишуть у блозі.

Також одна з проблем — мобілізованих набагато більше ніж добровольців.

“Не буду довго розсусолювати, просто як факт: людина яка добровільно прийшла, в 90% випадків буде воювати краще ніж під примусом”, - пишуть у блозі.

Також не вистачає БМП для виїзду на позиції.

“Група йде на штурм 7км пішки. На штурм. 7км. Пішки. Просто щоб коли ти зайобаний, майже дійдеш до точки початку штурма, тебе начали бодрить всім чим можна. Ви бачили штурми 3ОШБр? Часто вони пішки йдуть з зеленої зони на штурм окопів? Отож”, - пишуть у блозі.

Червона калина молодці. Вони реально стараються. Але також потребують нормального доукомплектування, відновлення, навчання і поповнення матбази

Ну і АЗОВ. Ну тут слова зайві, бо всі знають що воно таке. Це якраз та бригада в якій я не сумніваюся, тому що це вже навіть не гвардія. Це преторіанці. Так їбашить вміють тільки ці рєбята. Вони зараз по максимуму концентруються на муштрі особового складу і накопичення засобів. Але і тут питання. Невже підрозділ - легенда, захисники Маріуполя, українська еліта, не заробила собі право отримувати все найкраще. Знаєте, в мене б навіть менше горіла б жопа, якби хоча б в АЗОВа з'явився танкобат Челенджерів. Або ті самі Бредлі. Або хоча б якби їм курва не треба було збирати собі на все, силами тиловиків.

Тобто для реалізації задуму на вистачило спрощеної системи переводу в ці підрозділи, як було обіцяно, не вистачило добровольців, не вистачило грамотного сержантського корпусу, щоб збалансувати недосвідчених офіцерів.

“Хочеться вірити що з приходом нового, бойового головнокомандувача НГУ ми побачимо зміни. Я вірю що пан Півненко достойний офіцер, інакше б ніхто не дав полкану керувати генерал-лейтенантом. Але зміни потрібно було робити ДО того як давати масовану рекламу ребрендингу десятка підрозділів. Можливо якби спочатку назначили бойового командира, а потім почали роботу по покращенню ситуації все було б не так сумно”, - підсумовують у блозі.

Також про ситуацію на фронті розповіли в телеграм каналі "Розвідка ноєм".

"Воювати калашматами і лопатами проти арти, танків та авіації з трьох сторін - недовго тривала ідея. Моєю особистою перемогою тієї вилазки стало те, що нам реально вдалося евакуювати тіла двох наших побратимів зі взводу. Іншим так не пощастило. Особисто я навіть жодного разу не вистрілив. Моїм пацанам більше пощастило - змогли накрити кілька груп, що зайшли до нас в посадку і удобрити трохи поля п.... А потім тупо жерли землю з думкою, щоб арта не зацідила тобі прямо в дупу. Такої щільності я навіть в Білогорівці не пам'ятаю. Реально земля під ногами дрижала. З двох сторін накривали, але щоб з трьох? І тупо на відхід перекривали? Крайні 3-300 в нас були вже на відході за 6-7 км від позиції. Нас переслідувало крило і ліниво ляпало по дорозі по нашому слідуванню. Врешті накрив трьох. Всі живі, та все ж, дісталося...", - пишуть про ситуацію на фронті.

Головні проблеми - навистачає контрбатарейної боротьби та РЕБів. С важкою технікою також є недоліки.

"Ми - рота на БТР. Перед виїздом запитали в комбрига за бетери, він сказав, що вони на його думку малоефективні, бо колеса часто рвуться, є тіко бардаки, типу хоште? Беріть. А він буде нам за бехи пробивати. В результаті на виїзд всього кілька малих бронемашин, кілька металеб і все", - пише автор.