НАТО не готове давати членство Україні – політолог

Читать на русском
Бортник

Країни Заходу вбачають вступ України до Північноатлантичного альянсу небажаним, однак і прямо відмовляти країні у повноправному членстві побоюються, тому розглядають варіант із наданням Києву компенсаційного пакету.

Про це у коментарі From ua заявив директор Українського інституту політики, політолог Руслан Бортник.

За його словами, є низка причин того, чому в НАТО не хочуть надавати Україні членства.

За його словами, є низка причин того, чому в НАТО не хочуть надавати Україні членства.

«По-перше, НАТО не готове заради цього (надання членства Україні – прим. ред.) вступати у війну з Росією, - зазначив він. - По-друге, для багатьох країн вступ України до НАТО веде до прогнозованої зміни балансу всередині самої організації, адже Україна є великою країною з сильними Збройними силами. Якщо вона стане членом НАТО і отримає таке ж право вето, як і інші країни, це призведе до серйозної зміни балансу в структурі керівництва цієї організації на користь такого, скажімо, американського блоку всередині НАТО на шкоду німецько-французьким інтересам».

Іншими словами, пояснив політолог, зміна фінансового балансу та небажання вступати у війну проти Росії – дві причини, чому ми бачимо «танці з бубнами навколо українського вступу». Водночас, вважає співрозмовник, НАТО в жодному разі не відмовлятиме Україні, тому що «будь-яка відмова Україні зіграє на руку Росії».

«Зараз шукають компенсаційний пакет: що Україні дати в ситуації, коли в НАТО ми не приймаємо, щоб дати такого, щоб це не виглядало, як відмова для України, щоб це дозволило зберегти Україну в зоні свого військово-політичного впливу, але поки не приймати до організації», - пояснив він.

Говорячи про контрнаступ ЗСУ, що почався в червні, Бортник вказав на відсутність ситуації, за якої можна сказати, що Україна досягла цілей або хоча б намітилися явні перспективи досягнення їх.

«Причому втрати у техніці та людях. І не стільки західні політики, скільки на Заході в суспільстві, а суспільство перебуває під інформаційним впливом, починає сумніватися щодо того, а чи досягне Україна цілей у цьому контрнаступі, і думає про план Б: а що робити, якщо вона не досягне цілей у цьому контрнаступі?» - вказав він.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що як мінімум 54% допомоги, що надходить із Євросоюзу, складають кредити, повідомив Бортник.

«Не лише ЄС, а й інші структури дають кредити. Для порівняння, план Маршала для повоєнної Німеччини включав лише 7-8% кредитів, тобто Німеччина отримувала 92% безповоротної допомоги. Ми ж отримуємо лише 46% такої допомоги», – навів він дані.

Політолог вважає, що ситуація склалася через неповну довіру до України і є спробою залишити інструменти впливу, створити залежність глибоку для українського політичного керівництва.

І вже цього року боргове навантаження України, розмір боргів перевищить наш ВВП. І якщо ми продовжуватимемо виплачувати ці борги, боргове навантаження призводитиме до того, що рівень життя в країні буде постійно невисокий, тому що будь-яку додану вартість пожиратиме борговий тягар. І МВФ із 15 млрд, які він дає, 12 млрд — це повернення боргів попередніх, і це якщо він видасть усю програму. Тобто вже сьогодні ми дійшли ситуації, коли МВФ дає кредит лише для того, щоб ми гасили попередні його кредити. Тобто нічого з того, що дає МВФ, не надходить як підтримка впливу на економіку, на соціальну сферу», - додав він.

Говорячи про причини такого ставлення країн Заходу до України, Бортник зазначив, що вони не мають повної довіри до керівництва країни через корупцію, через неефективне управління.

«Є розуміння, що Україна дуже багата країна, і в будь-якому разі за будь-якого розвитку війни на неї необхідно зберегти свій вплив. Необхідно забезпечити залежність України від кредиторів, що потім дозволить кардинально впливати загалом на країну», - підсумував він.


День довкілля в Україні: надія на зелене майбутнє та символ незламності українців

Представники Держекоінспекції спільно з Міністром Світланою Гринчук передали необхідне обладнання для ЦСП НГУ "Омега"

Загальний розмір збитків більше 2 мільйонів: Держекоінспекція в ході операції "Нерест-2025" виявила порушників

Скандальна полонина Руна: скарби Карпат під загрозою через незаконну вирубку

Напередодні Дня довкілля НУБІП спільно з Держекоінспекцією провели толоку в чистий четвер

В Україні з 2025 року офіційно запрацювала система МЗВ — моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів

Масштабний незаконний вилов: Держекоінспекція у Нижньосульському заповіднику вилучила кілометр сіток з рибою

Держекоінспекція розповіла про найрезонансніші порушення тижня: збитків на 17 мільйонів гривень

Довкілля, мікропластик і Чорнобиль: Світлана Гринчук повідомила про важливий євроінтеграційний крок

"Європейські інвестиції, "зелене" відновлення та нові можливості для бізнесу": Світлана Гринчук на EU-Ukraine Business Summit

Т в о Голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович взяв участь у 43 пленарній зустрічі керівників EPA Network

Під час наради за участю Представництва ЄС в Україні обговорили питання взаємодії щодо реалізації контрольних функцій в лісовому господарстві

Світлана Гринчук розповіла про важливі кроки України до майбутнього разом із Європою: 10 мільйонів євро на зелене відновлення

Держекоінспекція зафіксувала порушення на сотні тисяч гривень лише на Канівському водосховищі

Держекоінспекція розповіла про порушення за тиждень: збитків майже на 12 мільйонів гривень

Як забезпечити деревиною бізнес і зберегти екологію: на Рівненщині обговорили проблеми галузі з першим віцеспікером Ради

"Відповідність європейським стандартам": Держекоінспекція підтримує розвиток біоетанолу для екологічно чистого транспорту

Омбудсман України закликав до дій на рівні ООН: "Світ має зупинити агресора"

Перший заступник голови Держекоінспекції розвінчав міфи про роботу екоінспекції: “Це не про штрафи”

Показати ще