Віктор Лазоренко: як харків'янин влаштував схему незаконного перетину кордону для чоловіків
Після початку повномасштабної війни рф проти України та впровадженням військового стану, перетин кордону перетворився на прибутковий незаконний бізнес. Тисячі чоловіків готові віддавати величезні суми грошей, щоб потрапити в безпечну Європу. А з огляду на попит, поступово з'являється і пропозиція. Одной з таких можливостей скористався Віктор Володимирович Лазоренко, житель Харкова. Він вирішував питання у військкоматах, на кордоні і навіть в системі "Шлях". Йому вдалося нажити величезне майно, мова йде про мільйони доларів США.
Обхідний “Шлях”
На початку війни багато чоловіків і жінок, збираючи лише необхідні речі, поспішили до військкоматів, частин Збройних Сил України, ТРО та добровольчих батальйонів. Інша велика група людей негайно вирушила до кордонів, намагаючись врятувати свої життя, життя своїх дітей та родин. Хоча жінок та дітей випускали без проблем, чоловіки призивного віку були змушені залишитись в межах України. Проте, вони не втратили надії на можливість перетнути кордон.
Саме тому послуга "допомоги в виїзді з країни" швидко стала дуже популярною. Кількість людей, які бажали заробити на цьому, постійно зростала. Чоловікам пропонували і продовжують пропонувати різні схеми, від легальних і напівлегальних до відкрито протиправних. Ціна за таку послугу стартує від 2000 доларів і далі зростає залежно від сегмента та соціального статусу.
З початку війни особливо складна ситуація склалася в місті Харкові. Місто безперервно піддавалося бомбардуванням з повітря, ракетним обстрілам та артилерійським ударом. Тому не дивно, що велика кількість чоловіків та підприємців намагалися залишити місто. Спочатку вони шукали притулку в західних областях України, а після чоловіки намагалися виїхати з країни.
За нашими джерелами, Віктор Лазоренко, ІТ-спеціаліст з Харкова, швидко зорієнтувався і знайшов можливість для свого нового підприємницького проекту, працюючи в компанії Ideasoft. Він організував бізнес з вивезення айті-фахівців через кордон, в основному з Харкова, Києва, Одеси та Львова. Запуск системи "Шлях" значно підсилив його діяльність.
Віктор Лазоренко спеціально обрав цих спеціалістів для "рятування", оскільки він мав глибоке розуміння їхніх доходів і знав, що вони готові заплатити великі суми за його послуги і гарантований результат. Багато замовників також дізнавалися про його послуги через "сарафанне радіо", що приводило до зростання географії його клієнтів.
Організація схеми Лазоренка була вкрай простою і вигідною завдяки системі "Шлях". При правильній юридичній підготовці документів, перетин кордону не становив проблеми. За офіційними даними, за рік роботи "Шляху" через кордон виїхало 1,27 млн осіб. Але ті, хто самостійно подавав документи, часто зазнавали відмови.
Найбезпечнішим способом покинути країну було отримання посвідчення волонтера. Це давало можливість виїхати лише на 30 днів, але завжди можна було зробити переїзд або проігнорувати вимоги закону. Тому Віктор Лазоренко з командою професійних юристів організував мережу благодійних фондів у Львові та Харкові, де оформлялися необхідні документи.
В мережі існує відео, яке детально пояснює, як ця схема працює. Система "Шлях" пропонує два варіанти: волонтери та водії. Однак, водії зараз знаходяться під забороною і майже не отримують дозволу на виїзд. Тим часом, волонтерство надавало високі шанси на виїзд. Юристи Лазоренка забезпечували оформлення документів та їх внесення в систему. За ці послуги фірма Лазоренка брала плату в розмірі $10 000 за кожну особу.
Таким чином за рік Віктор Лазоренко переправив на той бік кордону півтори тисячі осіб та заробив космічну суму - близько 15 мільйонів доларів!
Чорний хід в ТЦК
Проте Лазоренко не обмежувався лише умовно-легальною схемою виїзду через систему "Шлях". Він також володів потужною зброєю - здатністю назавжди закрити питання з військкоматом. Багато людей можуть заперечити, що таке можливо під час війни, оскільки військову службу вимагають навіть у тих, хто не годний до неї. І це правда, але лише для тих, хто не має необхідних фінансових ресурсів. Спомніть про розкішне життя та вілли в Іспанії, які мають одеські військові комісари, або про десятки гектарів землі, що належать комісару з Дарницького району Києва. І це лише ті, хто був під "гарячою рукою".
Отже, Лазоренко завдяки своїм зв'язкам з харківськими військкоматами вдалося організувати "співпрацю" та успішно зняти військовозобов'язаних з обліку. Ціна за це становила 15 000 доларів. Харківські айтішники досить активно скористалися цією послугою.
Коли попит серед колег почав зменшуватися, Віктор Лазоренко прийняв рішення самому покинути Україну. Він виїхав до Польщі і з собою забрав усі "зароблені" кошти. За допомогою близько 15 мільйонів доларів (!) він зміг комфортно адаптуватися у новій країні. За відомостями, Лазоренко заснував свою будівельну компанію та отримує гранти від Польщі.
питування досвіду, набутого в Україні, також стало йому в пригоді – раніше Лазоренко працював в офісі Асоціації міст України, займаючись реконструкцією об'єктів. Але, як свідчить реєстр судових справ, і тут він не уникнув схем та махінацій. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради подала на Лазоренко до суду через використання "освоєння" бюджетних коштів та невиконання зобов'язань. Ймовірно, така ситуація може повторитися й у Польщі з новими об'єктами реконструкції.
Цікаво, як зараз почуваються батьки Віктора Лазоренко та його дружина Надія Лазоренко. Враховуючи, що їхній син та чоловік нажився на людях під час війни, покинувши не лише свою країну, а й свою родину, які найбільше значать для них. Як їм тепер дивитися в очі друзям, сусідам, простим українцям, які не шкодуючи свого життя захищають країну або жертвують своїм останнім для підтримки ЗСУ.
P.S. Дивно, що така особистість, як Віктор Лазоренко, досі не привернув увагу правоохоронних органів, зокрема СБУ. Його дії завдали значних збитків воюючій Україні. І тут не лише йдеться про гроші, які тепер особливо потрібні для економіки та армії. Він сприяв відтоку інтелекту з країни – того інтелекту, який необхідний для розвитку економіки, військової промисловості, соціальної сфери, захисту країни від кібератак та розробки сучасного озброєння. Нажаль, ми маємо забути про цих 1500 ІТ-спеціалістів, бо ймовірно, вони не будуть мати бажання повертатися до України, особливо ті, хто нелегальними методами перетнув кордон. Проте не варто забувати про самого Лазоренка, і при належній реакції СБУ він може щедро "внести внесок" у Збройні Сили.