Хто консультує Мін’юст з-за кордону і скільки це коштує

Читать на русском
Минюст

Автор: Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України.

Міністерство юстиції України, хоча і складається переважно з юристів, для супроводження судових суперечок за кордоном (як і інші державні органи) залучає іноземних консультантів. Ті, аби зрозуміти нашу специфіку, винаймають українські юридичні фірми. Як працює ця система і скільки вона коштує державному бюджету?

Представляючи Уряд

За законом на Мін’юст покладено особливу функцію: він представляє інтереси Кабміну (читай – держави) в судах. Для цього у структурі міністерства функціонує Департамент з питань судової роботи, працівники якого отримують зарплатню.

Але, коли суперечки набувають транснаціонального характеру, до захисту інтересів долучають іноземних фахівців. І Держбюджетом щороку виділяються кошти на оплату послуг таких юридичних радників за окремою бюджетною програмою КПКВК 3601150. Вона передбачає:

- забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України;

- забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини.

Оскільки відповідальним за здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання таких спорів є також Міністерство юстиції України, саме воно і організовує закупівлю юридичних послуг.

Зважаючи на це, ми поцікавилися у Мінюсті, скільки коштів виділялося на зовнішніх юридичних радників з 2019 по 2023 рік, скільки було реально витрачено, хто і за що їх отримав. Тут на допомогу офіційній інформації, викладеній у листі № 47792/35.4/33-23 від 19.04.2023 став у нагоді ресурс із державних закупівель Prozorro.

З урахуванням різкого падіння національної валюти, можна констатувати, що в останні п’ять років країні довелося удвічі урізати бюджет на правничі послуги іноземних консультантів. Так, якщо у 2019 році державним бюджетом виділялося 764,37 млн. гривень, то цього року затягнули паски до 405,78 млн.

Щоправда, вся сума, яка виділялася ніколи Мін’юстом не витрачалася повністю. Завжди обходилися меншим.

Якщо дані, представлені Мін’юстом, доповнити відкритою інформацією про державні закупівлі, можна дійти висновку, що з 2019 по 2022 рік Україна сплатила за договорами близько $65,98 млн. шістнадцятьом іноземним компаніям. (Зауважимо, договори укладалися переважно в доларах США. Тож аби забезпечити спільний знаменник, за тими контрактами, що передбачали виплати у євро, ми «обміняли» валюту за курсом 1 євро = 1,1 долар).

Докладніше з тематикою тридцяти двох проектів (саме стільки їх обліковується з 2019 року), вартістю робіт, а також консультантами можна ознайомитися у зведеній таблиці. Частина з них розпочалася до 2019 року, деякі вже завершилися, а окремі – заплановані на 2023 рік. Аналізуючи ці кейси, можна виділити кілька цікавих моментів.

Допомога зсередини

У 17 з 32 проектів для виконання договорів іноземні компанії винаймали 8 українських юрфірм. Решта – не потребували місцевої експертизи.

Оскільки дані стосуються виплат іноземним консультантам, порахувати дохід вітчизняних правників неможливо. Втім, загальна сума виплат за договорами достатньою мірою говорить про масштабність реалізованих проектів.

А от кількість реалізованих проектів переконливо свідчить про системність роботи. Половина з них брали участь лише по одній справі. Беззаперечним лідером виявилося Адвокатське об’єднання «Сергій Козьяков та Партнери» (пов’язане із екс-очільником Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), яке перебрало майже третину кейсів, що потребували національних радників.

У справах, де іноземці справлялися самотужки, загальна сума виплат склала $8,24 млн., а середній чек проекту становив $549 тис. Коли ж до роботи підключалися наші компанії, то супроводження проекту в середньому коштувало ушестеро дорожче (середній чек – 3,4 млн.). А загальні виплати з 2019 по 2022 рік сягнули 57,74 млн.

За загальним правилом, що склалося на практиці, коли якась компанія отримує довготривалий проект, у наступні роки вона також його і продовжує. Тому, схоже, що деякі виконавці готові працювати перший рік «за їжу».

Так, наприклад, у 2021 році виникла справа за позовом компанії «Sinohydro Corporation Limited» до Державного агентства автомобільних доріг України. За рішенням Кабміну закупляли послуги на юридичне представництво та юридичне консультування з очікуваною вартістю 974,8 млн. гривень. Але конкурс виграла міжнародна юридична фірма Foley Hoag LLP з пропозицією… 1,55 тис. доларів США. Саме ця сума згодом була сплачена за договором. Але вже у наступному 2022 році сума контракту перевищила $1 млн. Також до роботи підключили українське адвокатське об’єднання «Сергій Козьяков та Партнери».

І такі випадки не поодинокі. У справі за позовом компанії «Modus Energy International B.V.» до держави Україна у 2021 році міжнародна юридична фірма «Winston & Strawn LLP» зголосилася працювати за $12,8 тис. (тендерні очікування складали 11,5 млн. гривень). На наступний рік ціна договору зросла до $1,12 млн. Тут також залучалися українські підрядники - АБ Сергія Гришка «КВЕРІТІУС Україна» та Юридична фірма «Еверлігал Інтернешнл».

Безумовно, ми не можемо напряму пов’язувати зміни у вартості проектів із фактом залучення національних радників. Водночас, існує декілька прикладів, коли українська компанія виходила із супроводження справи і одночасно суттєво падала вартість послуг.

Так, у справі за позовом компаній Emergofin В. V. та Velbay Holdings Ltd. до держави Україна міжнародна юрфірма Shearman & Sterling LLP у 2019 році працювала за $4,46 млн. Але в 2022 році, коли з проекту вийшла українська Engarde, сума до оплати за договором становила лише $65 тис.

Аналогічний випадок трапився у справі за позовом Todini Costruzioni Generali S.p.A. до Державного агентства автомобільних доріг України. Щороку за послуги юридичного консультування Withers LLP отримувала суму близько $1 млн. Але у 2022 році, коли відпала потреба в участі української LCF, ціна договору зменшилася до 189,2 тис.

Оскільки ми не маємо даних щодо якості реалізації проектів, припустимо, що подібні коливання були пов’язані із завершенням основної роботи із супроводження справ на момент виходу українських компаній або банальною відсутністю коштів у Державному бюджеті.

***

Так склалося, що державні закупівлі в українців міцно асоціюється із корупцією, завищеними цінами і несправедливістю. Втім, громадськість, ЗМІ та пересічні громадяни навіть в умовах війни мають можливість відстежувати державні закупівлі і самостійно робити висновки про їх доцільність.

Що стосується використання послуг консультантів юристів, то наразі чекаємо результати роботи Рахункової палати. Чи зверне вона увагу на цей напрям роботи Мінюсту? Але очевидно, що в багатьох випадках тлумачити українське законодавство для іноземних підрядників мали б юристи Міністерства юстиції. І в разі браку знань в цій частині самостійно винаймати українських експертів для надання висновків на запити міжнародних юрфірм.


Очільниця Міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук повідомила про поглиблення співпраці з Азербайджаном

Світлана Гринчук розповіла про подвійні виклики перед Україною: Здолати наслідки агресії рф та побудовати нову кліматичну політику

Знайти нових союзників: Світлана Гринчук провела ряд зустрічей з партнерами у сфері захисту довкілля

Очільниця Міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук розповіла про збитки українській природі за 1000 днів повномасштабного вторгнення

Держекоінспекція запобігла незаконному вилову риби: браконьєрів взяли на гарячому

Очільниця Міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук про незаконну звітність росії: "Підриває цілісність і надійність Паризької угоди"

Держекоінспекція запобігла браконьєрству в "Тузловських лиманах": збитки на 18 мільйонів гривень

Формула миру важлива не тільки для України: Світлана Гринчук розповіла про головні аспекти Кліматичного саміту COP29

Держекоінспекція про найгучніші порушення тижня: забруднення земель, вирубка дерев, вилов риби

Медзакладам Одеси доставили партію гуманітарного вантажу — БФ «Надія» Валерія Дубіля продовжують допомагати лікарням

Держекоінспекція виставила претензію столичному крематорію: викиди не скоротили

Держекоінспекція припинила масштабне порушення: незаконний вилов риби на понад мільйон гривень

Олена Криворучкіна на COP29: Світ має зупинити російський екоцид

На Конференції СОР29 в Баку офіційно відкрили Національний павільйон України

COP29: Україна та міжнародні партнери запускають нові проєкти для оцінки екологічної шкоди від війни

Україна презентує павільйон на найбільшій кліматичній конференції: Формула миру та цифрові інновації

Держекоінспекція притягує до відповідальності недобросовісних підприємців: направлено позов на три мільйони гривень

Держекоінспекція розповіла про найрезонансніші порушення минулого тижня: збитків на суму 122 млн гривень

Держекоінспекція виявила незаконну вирубку лісу на понад 83 мільйони гривень в Івано-Франківській області

Показати ще