Приклад для міського екологічного розвитку: концепція «ЕКОміста» або «Сонячне місто» Лінц (Австрія)
На прикладі екологічного міста SolarCity Linz українська делегація за ініціативи АПД PAEW, участі Міндовкілля і топ-менеджменту Держекоінспекції досліджувала, яких екологічних критеріїв дотримувались тут при будівництві та проектуванні.
Концепція еко-міста зараз розробляється на різних рівнях. Вона використовується повністю або частково в багатьох містах, що плануються або будуються по всьому світу.
Ці міста чи райони можуть стати прикладами нового сталого міського дизайну.
Екомісто – це екологічно здорове місто. Екомісто – це місто, яке зменшує забруднення навколишнього середовища, покращує умови життя та підтримує реалізацію сталого розвитку через комплексне планування та ефективне управління землею та ресурсами для сталого покращення міської системи та впровадження заходів з покращення навколишнього середовища.
«Розвиток нових поселень дозволяв завжди інтегрувати найсучасніші технології, архітектуру, планування та дизайн. Амбітні сучасні плани намагатимуться бути екологічними. Проте готовність змінити міське планування на більш стійке і екологічне ще не сформувалась попри розуміння важливості саме зеленого відновлення в Україні. Здебільшого це обов’язок державних органів влади та приватних організацій. Австрійське місто Лінц може стати гарним прикладом, як враховувати екологічні стандарти в місті і планувати поселення, щоб не знищувати природу», - переконана президентка Асоціації PAEW Людмила ЦИГАНОК.
Дмитро Заруба, перший заступник Голови ДЕІ зазначив, що еко-місто можна охарактеризувати кількома основними елементами:
Екологічна безпека – чисте повітря та безпечне, надійне водопостачання,
харчування, здорове житло та робочі місця, комунальні послуги та захист від катастроф для всіх людей.
Екологічна санітарія – ефективна, економічно вигідна екоінженерія для
очищення та переробки людських екскрементів, сірої води та всіх відходів.
Екологічний промисловий метаболізм – збереження ресурсів і охорона навколишнього середовища через індустріальний перехід, наголошуючи на
повторному використанні матеріалів, виробництво повного замкненого життєвого циклу, відновлювана енергія, ефективність транспорту і задоволення потреб людини.
Екологічно-ландшафтна цілісність – організовані побудовані споруди, відкриті простори, такі як парки та площі, природні об’єкти, такі як водні шляхи та хребти, до максимально збільшеної доступності міста для всіх громадян при збереженні енергії та ресурсів і полегшення вирішення таких проблем, як автомобільні аварії, забруднення повітря, гідрологічне погіршення, ефект теплового острова і глобальне потепління.
Екологічна свідомість – допомога людям зрозуміти своє місце в природі, культурна ідентичність, відповідальність за довкілля та допомога в зміні своєї поведінки споживання
Олександр Федоренко, начальник управління організаційної діяльності додав, що у 1990 році в місті Лінц, столиці Верхньої Австрії, з'явилася ініціатива щодо проекту екоміста. Цей проект був спрямований на зведення низькоенергетичного соціального житла з мінімізованим споживанням викопного палива. В результаті народилася ідея побудови "сонячного міста", що є моделлю сталого майбутнього. Сонячне місто використовує принципи сонячної архітектури та активно використовує сонячну енергію. Воно також підтримує використання відновлювальних джерел енергії та підкреслює значення природи, дозвілля та соціальної інтеграції.
Загалом дослідження прикладу європейських партнерів для міського екологічного розвитку свідчить про зацікавленість та залучення України до створення стало розвиваючихся та екологічно-свідомих спільнот. Вивчення таких прикладів може вдатися корисним досвідом для подальшого розвитку екологічності в Україні.