Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя, - Олесь Доній

Читать на русском
Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя, - Олесь Доній

Ідеолог Олесь Доній пояснив, що українські діячі минулих століть зробили свій внесок у розвиток національної ідеї, але ми повинні аналізувати і покращувати ці надбання.

Про це він розповів у своєму блозі.

«Сходинка №1 – «Навчайся критичного мислення». Чому у своїй концепції «25 сходинок до суспільного щастя» я поставив цю сходинку першою? Бо, якщо ми не будем аналізувати попередні етапи, попередні ідеї, то ми не зможемо їх покращити», - пояснює Олесь Доній.

Як він зазначає українську ідею розробляли свого часу Бандера, Донцов, Міхновський, вони справді зробили свій внесок у нашу національну ідею, вони були проривними, надихали і надихають досі, але певні ідеї на цей момент уже застаріли. Тому, підкреслює ідеолог, потрібно осмислити ці напрацювання, інакше ми ризикуємо залишитися на ідейному рівні у 19 столітті, на початку 20-ого.

«Критичне мислення – це не критиканство, як дехто може подумати, тобто це не ображання всіх і вся, як у нас дуже часто буває у соцмережах, що всі погані. Ні, критичне мислення є заради чогось, заради мети. У цьому разі, якщо ми говоримо про суспільне щастя, то про суспільне благо. Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя», - розповідає Олесь Доній.

А задля цього, констатує експерт, ми маємо аналізувати все, чого вдалося здобути, що варто зберегти і чого краще позбутися, чого нашим ідеям та діям бракує.

Доній – автор концепції «25 сходинок до суспільного щастя», яку експерти оцінюють як осучаснення ідей Григорія Сковороди, а самого Олеся Донія – як модерний аналог Григорія Сковороди.

Як повідомляла Politeka, Доній пояснив, що держава нам потрібна для того, аби досягнути щастя.

Також Politeka писала про те, що Чупрій пояснив, у чому відмінність української та російської філософської традиції.


Руслан Стрілець: Викиди внаслідок бойових дій на території України вже становлять 180 млн тонн CO2

"Результат спільної роботи": Руслан Стрілець розповів про ключові досягнення України на шляху євроінтеграції навколишнього середовища

Держекоінспекція розкрила масштабну незаконну вирубку: Нарубали лісу на 13 мільйонів

Держекоінспекція оновила дані шкоди від вторгнення рф: збройна агресія відображається на довкіллі та природних ресурсах

Нардеп Пушкаренко: Ми всі потребуємо нової архітектури безпеки з дієвими механізмами стримування та противаг

Браконьєри спаплюжили катер інспекторів Держекоінспекції: тривають слідчі дії

Держекоінспекція назвала найбільших порушників природоохоронного законодавства: збитки на мільйони гривень

Держекоінспекція підрахувала мільйонні збитки через недбалість керівника "Київавтодору": зробили звалище посеред Києва

Інcпектори Держекоінспекції припинили незаконний вилов риби: сума шкоди майже мільйон гривень

Підписали Меморандум про співпрацю: науковці Ботанічного саду Фоміна готові допомогти парку-пам’ятці "Межигір’я"

Інспектори Держекоінспекції зупинили браконьєрів: обраховано розмір збитків

Валерій Дубіль передав бійцям на Донеччині необхідні вантажі: "Це люди, які захищають, допомагають, рятують, лікують"

Арсеній Пушкаренко: Генсек НАТО підтвердив, що Україна заслуговує бути в Альянсі

Триваючий відступ: що відбувається з правами людини в Україні

Politico: операції ГУР щодо знищення російських НПЗ дають неймовірні результати

"Збереження природної спадщини для життя в Україні": Міндовкілля запускає природоохоронний проєкт за співфінансування LIFE Programme в Україні

"Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як» Олени Зеленської": Екоінспекція Поліського округу стала майданчиком для діалогу

Держекоінспекція оновила жахливі цифри шкоди від російського вторгнення: збитки зростають з кожним днем

Діяльності державного парка-пам’ятки "Межигір’я" перешкоджають невідомі особи і блокують його роботу

Показати ще