Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя, - Олесь Доній

Читать на русском
Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя, - Олесь Доній

Ідеолог Олесь Доній пояснив, що українські діячі минулих століть зробили свій внесок у розвиток національної ідеї, але ми повинні аналізувати і покращувати ці надбання.

Про це він розповів у своєму блозі.

«Сходинка №1 – «Навчайся критичного мислення». Чому у своїй концепції «25 сходинок до суспільного щастя» я поставив цю сходинку першою? Бо, якщо ми не будем аналізувати попередні етапи, попередні ідеї, то ми не зможемо їх покращити», - пояснює Олесь Доній.

Як він зазначає українську ідею розробляли свого часу Бандера, Донцов, Міхновський, вони справді зробили свій внесок у нашу національну ідею, вони були проривними, надихали і надихають досі, але певні ідеї на цей момент уже застаріли. Тому, підкреслює ідеолог, потрібно осмислити ці напрацювання, інакше ми ризикуємо залишитися на ідейному рівні у 19 столітті, на початку 20-ого.

«Критичне мислення – це не критиканство, як дехто може подумати, тобто це не ображання всіх і вся, як у нас дуже часто буває у соцмережах, що всі погані. Ні, критичне мислення є заради чогось, заради мети. У цьому разі, якщо ми говоримо про суспільне щастя, то про суспільне благо. Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя», - розповідає Олесь Доній.

А задля цього, констатує експерт, ми маємо аналізувати все, чого вдалося здобути, що варто зберегти і чого краще позбутися, чого нашим ідеям та діям бракує.

Доній – автор концепції «25 сходинок до суспільного щастя», яку експерти оцінюють як осучаснення ідей Григорія Сковороди, а самого Олеся Донія – як модерний аналог Григорія Сковороди.

Як повідомляла Politeka, Доній пояснив, що держава нам потрібна для того, аби досягнути щастя.

Також Politeka писала про те, що Чупрій пояснив, у чому відмінність української та російської філософської традиції.


Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Ці малюнки можуть змінити майбутнє: як українські діти через творчість рятують природу

АЗС "ЄВРО5" на Київщині відмовилась пустити екоінспекторів на перевірку: тепер їм загрожує штраф у 170 тисяч гривень

У Броварському районі закопували відходи просто в землю: Держекоінспекція викрила незаконне звалище

Браконьєр спіймав риби на понад півмільйона гривень на Кіровоградщині: подробиці масштабної операції

Пільги та забруднені землі: важлива зустріч у Вараші за участі народних депутатів, екоінспекторів та громади

У Держекоінспекції розкрили небезпеку: Україні загрожують кислотні дощі через ракети та опади

Під Києвом бульдозером закопували відходи прямо в землю — Держекоінспекція залучила поліцію

На Полтавщині Держекоінспекція викрила браконьєра з уловом на 374 тисячі гривень

Держекоінспекція переймає європейський досвід – що це означає для нашого довкілля

Показати ще