Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя, - Олесь Доній

Читать на русском
Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя, - Олесь Доній

Ідеолог Олесь Доній пояснив, що українські діячі минулих століть зробили свій внесок у розвиток національної ідеї, але ми повинні аналізувати і покращувати ці надбання.

Про це він розповів у своєму блозі.

«Сходинка №1 – «Навчайся критичного мислення». Чому у своїй концепції «25 сходинок до суспільного щастя» я поставив цю сходинку першою? Бо, якщо ми не будем аналізувати попередні етапи, попередні ідеї, то ми не зможемо їх покращити», - пояснює Олесь Доній.

Як він зазначає українську ідею розробляли свого часу Бандера, Донцов, Міхновський, вони справді зробили свій внесок у нашу національну ідею, вони були проривними, надихали і надихають досі, але певні ідеї на цей момент уже застаріли. Тому, підкреслює ідеолог, потрібно осмислити ці напрацювання, інакше ми ризикуємо залишитися на ідейному рівні у 19 столітті, на початку 20-ого.

«Критичне мислення – це не критиканство, як дехто може подумати, тобто це не ображання всіх і вся, як у нас дуже часто буває у соцмережах, що всі погані. Ні, критичне мислення є заради чогось, заради мети. У цьому разі, якщо ми говоримо про суспільне щастя, то про суспільне благо. Критичне мислення є заради позитивної цілі, створення передумов для суспільного щастя», - розповідає Олесь Доній.

А задля цього, констатує експерт, ми маємо аналізувати все, чого вдалося здобути, що варто зберегти і чого краще позбутися, чого нашим ідеям та діям бракує.

Доній – автор концепції «25 сходинок до суспільного щастя», яку експерти оцінюють як осучаснення ідей Григорія Сковороди, а самого Олеся Донія – як модерний аналог Григорія Сковороди.

Як повідомляла Politeka, Доній пояснив, що держава нам потрібна для того, аби досягнути щастя.

Також Politeka писала про те, що Чупрій пояснив, у чому відмінність української та російської філософської традиції.


Перший заступник голови Держекоінспекції розвінчав міфи про роботу екоінспекції: “Це не про штрафи”

Світлана Гринчук повідомила про партнерство з ЄБРР: 9 мільярдів євро для водної безпеки та відновлення Чорнобиля

У Звягелі відбувся Форум, на якому обговорювали нові екологічні правила і повноваження: "Громади — ключ до збереження природи"

Вогонь під контролем: у Житомирській області розгорнули боротьбу з весняними підпалами

Перехід на європейську модель охорони природи: підприємства зобов’яжуть створити власну еко-службу

Збитків на понад 11 мільйонів: Держекоінспекція назвала найрезонансніші порушення тижня

Народний депутат Арсеній Пушкаренко: 16-й пакет санкцій посилює тиск на росію

Перший заступник Голови Держекоінспекції Дмитро Заруба розповів про екологічні виклики України в інтерв'ю на POLIT Бюро

Масовий збір березового соку дозволений лише за наявності спеціального лісового квитка: Держекоінспекція нагадала про дозволи і штрафи

Браконьєри на території Сулинського заказника: Держекоінспекція вилучила понад кілометр сіток із живою рибою

Поєднує дітей навколо планети: стартував Міжнародний екологічний конкурс малюнків, кожна дитина може взяти участь

Очільниця Міндовкілля Світлана Гринчук розповіла про поглиблення співпрацю з ООН: захист довкілля та відновлення лісів

Держекоінспекція виявила на Одещині незаконну вирубку на 600 тисяч гривень: знищили понад 130 дерев

Ситуація у нацпарках України – головне з поїздки Світлани Гринчук: законодавчі колізії, підтримка тварин та безбар’єрність

Екологічні збитки становлять 537 тисяч гривень: у Житомирській області виявили незаконну вирубку лісу

Україна та Латвія посилюють співпрацю: важливий досвід щодо впровадження європейських стандартів у галузі екології

Україна вводить жорсткіші правила моніторингу викидів парникових газів: Держекоінспекція пояснила, що зміниться

Світлана Гринчук: Україна представить план відновлення Арки над ЧАЕС міжнародним партнерам

У Києві виявили величезне нелегальне сміттєзвалище: обсяг оцінюють у понад 4 тисячі кубометрів сміття

Показати ще