Ілля Кошелєв про цифрову валюту, як крок у майбутнє: перспективи електронних грошей у світі

Про електронні варіанти національних валют все частіше говорять то в одній, то в іншій країні світу, як про повноцінні платіжні інструменти. Це означає, що епоха цифрових грошей розпочалася. Україна не стала виключенням у цій тенденції – концепцію е-гривні, котра має низку переваг, активно розробляють і впроваджують у нашій країні. Далі розповідаємо про перспективи електронних грошей у різних куточках світу, зокрема і в Україні.

Електронний юань у Китаї

Цифровий юань – це офіційна цифрова валюта Китаю, яка дозволяє проводити електронні платежі. Про її впровадження почали думати у середині 2019 році, а вже за кілька місяців обговорень та розробки китайська цифрова валюта була готова до тестування.

Народний банк КНР уклав угоди з чотирма державними банками та телекомунікаційними компаніями China Telecom, China Mobile, China Unicom і Huawei. Банки конвертували частину своїх депозитів у Центробанку у цифровий юань і чітко визначили сектори економіки для користування ним. Крім того, спільно з операторами платіжних систем Alipay та WeChat китайські банки почали тестувати електронні гаманці.

Зрештою у травні 2020 року Народний банк Китаю запровадив у чотирьох містах країни національну криптовалюту DCEP, давши громадянам змогу здійснювати оплату покупок у е-юанях. Примітно, що основні криптовалюти подорожчали на тлі тестування цифрового юаня. Туристи-іноземці можуть скористатися цифровим гаманцем, завантаженим з магазину додатків. За даними Народного банку КНР, станом на кінець 2022 року в обігу перебувало цифрових юанів на загальну суму 13,61 млрд (тобто 2,01 млрд доларів).

Китайські експерти зазначають, що е-юань може стати справжнім конкурентом долару завдяки своїй оперативності та дешевизні розрахунків. При цьому щодо біткоїна – навряд чи китайська цифрова валюта стане реальним конкурентом першій криптовалюті світу. Е-юань може також дозволити Ірану і рф уникати санкцій США у торгівельних угодах та розрахунках. Детальніше про «юанізацію» світу читайте у нашому великому аналітичному матеріалі за цим посиланням.

Цифровий фунт стерлінгів у Великій Британії

У січні цього року стало відомо, що Велика Британія, за словами міністра фінансів Королівства Ендрю Гріффіта, прагне стати світовим крипто-центром. Після цього почалося формування групи з розробки політики і регулювання цифрових валют, до якої увійшли The City of London Corporation, Digital Pound Foundation, The Payments Association, TheCityUK and UK Finance.

У квітні 2021 року Банк Англії розпочав обговорення створення цифрового фунта. Британські фінансисти певні – е-фунт здатен на скорочення витрат, посилення впливовості британського ринку капіталів у світі після Brexit, на оперативне регулювання фінансового ринку, контроль за обігом валюти та можливість збирати і розподіляти податки у режимі реального часу.

Електронна єна у Японії

У грудні 2020 року у Японії заявили, що впроваджують цифрову єну, аби прискорити розвиток економіки та забезпечити перехід на безготівкові платежі. З метою просування цифровізації при створенні цифрової єни та проведенні експериментів з нею залучено понад 30 великих банків, брокерських і телекомунікаційних компаній, комунальних служб і роздрібних торговців Японії. Це перший крок на шляху реалізації планів центрального банку щодо переходу на цифрову валюту. До речі, Японія – одна з тих країн, де громадяни здебільшого користуються готівкою. Натомість безготівкові розрахунки тут становлять 20% від загального обсягу.

Розробниками цифрової єни стали фахівці трьох найбільших японських банків – вони створили загальну розрахункову платформу, де і буде запущено е-єну. Насправді низка цифрових платформ Японії є прямими конкурентами, тому не можуть працювати спільно. Тож спершу право емісії цифрової єни мали лише низка приватних банків.

Цифровий євро для країн Єврозони

У Європейському союзі говорять про впровадження цифрового євро вже понад три роки. У 2021 році голова Європейського Центробанку (ЄЦБ) Крістін Лагард заявила, що ЄС може випустити власну Central Bank Digital Currency (CBDC – цифрова валюта центробанку) лише через чотири роки. Вже у квітні 2022 року дискусії стосовно цього фінансового інструменту активізувалися.

За словами експертів, цифрова валюта центробанків країн Єврозони – це поєднання криптовалюти і традиційних фіатних грошей. Електронна форма грошей, випущена Євросистемою, тобто ЄЦБ та центробанками єврозони, буде доступною для всіх громадян та бізнесу. До того ж, з огляду на неймовірну консервативність Євросоюзу, ймовірно, цифровий євро не замінить свого готівкового предка, а доповнить його. За переконання європейських чиновників, він має бути безпечним, простим у використанні та широко доступним для громадськості, повинен забезпечувати високий рівень конфіденційності.

У Європейському центробанку кажуть про три варіанти використання цифрової євровалюти:

• Однорангові платежі, з допомогою яких люди робитимуть особисті перекази одне одному;
• Платежі між покупцем і продавцем у реальних і віртуальних магазинах;
• Платежі в інтересах держави або між державними організаціями.

Крім того, ЄЦБ розглядає шляхи розробки мобільного додатку для е-євро, яке дозволить споживачам використовувати цифрову валюту центрального банку (CBDC) для здійснення безконтактних платежів та платежів з використанням QR-коду, а також таке, що здатне полегшити підхід до підключення користувачів з боку фінансових посередників, включаючи банки та платіжні системи.

Наразі у ЄС не розуміють, як технологію блокчейн можна використовувати на державному рівні. Але у світі тренд щодо цифрових активів набуває популярності, тому і Європейський центробанк змушений долучатися до цього процесу. Якщо е-євро таки з’явиться, то банки повинні будуть підключитися до системи ЄЦБ, який емітує цифрову валюту, ставши головним майнером е-євро.

Система цифрового євро взаємодіятиме з приватною банківською системою, тому люди зможуть переказувати свої гроші з рахунків у комерційних банках на свій цифровий рахунок у євро і навпаки.

Хай там як остаточне рішення стосовно запуску е-євро ще не ухвалене. Тривають тестування і консультації.

Е-долар у Штатах

У середині 2022 року президент США Джо Байден доручив Міністреству фінансів вивчити питання створення цифрового долара. Власне, е-долар залишиться доларом, випущеним Федеральним резервом (ФРС або Центробанком США), і буде доступний для всіх, а не лише для фінансових установ. Крім того, цифровий долар коштуватиме стільки ж, скільки і його фіатний «родич».

До того ж минулого року голова Федералньої резервної системи США Джером Пауелл заявив, що цифрова валютна система швидко змінюється,тому Штатам потрібно закріпити міжнародну роль долара, та оголосив 2023 рік роком запуску CBDC долара США. CBDC (Central Bank Digital Currency) – це не криптовалюта, бо крипта передбачає децентралізований реєстр, а у контексті CBDC централізований реєстр повністю контролюватиметься Центральним Банком.

Поява цифрового долара знизить або прибере транзакційні витрати, бо біржі більше не будуть просто проходити через банки, банківські картки або додатки, які стягують комісію з кожного платежу. Проте є і ризики: збій системи або кібератаки, прогалини у конфіденційності через повний доступ держави до всіх транзакцій громадян.

Варто розуміти – навіть якщо американський уряд вирішить впроваджувати е-долар, мине ще кілька років, перш ніж він увійде в обіг і замінить фіатний долар.

Е-гривня в Україні

У листопаді 2022 року Національний банк України презентував проєкт концепції е-гривні – цифрових грошей, які будуть чинними, як безготівкова і готівкова гривні, та матимуть її еквівалент. Користуватися е-гривнею будуть і фізичні, і юридичні особи, державні органи, банки і небанківські фінансові установи.

Наразі розробляється кілька варіантів обігу цифрової гривні:

• е-гривня для роздрібних безготівкових платежів з функцією «програмованих» грошей, що передбачає проведення цільових соціальних виплат, зниження витрат держави на адміністрування і контроль цільового використання коштів;
• е-гривня для операцій з віртуальними активами;
• е-гривня для транскордонних платежів, що дозволить швидше, дешевше і прозоріше їх проводити.

Це буде блокчейн-аналог фіатної гривні, цифрову нацвалюту випускатиме і контролюватиме Нацбанк. Її курс буде стабільним – одна е-гривня – еквівалент однієї традиційної гривні. Електронні гроші можна буде використовувати для оплати послуг, товарів, безготівкових розрахунків, переказів на інші рахунки. Е-гривня буде доступна у режимі 24/7, а під час покупки товару/послуги вона пересилатиметься з одного гаманця на інший безпосередньо, без міжбанківських переказів і комісій. Такі правила діятимуть і для покупців, і для продавців. Для зручності користувачів е-гаманець з цифровими гривнями інтегрують у «Дію», а оплата здійснюватиметься з допомогою смартфона і QR-коду.

Ілля Кошелєв, керівник проєктів та програм у фінансовій компанії Activitis, зазначає, що впровадження е-гривні дозволить державі напряму без посередників в особі традиційних банків виплачувати українцям гроші на цифровий рахунок. Це призведе до зменшення витрат, адже до транзакції не будуть включені банківські комісії, а емісія е-грошей не потребує витрат на виробництво та транспортування готівки.

Експерт наголошує, що е-гривня дозволяє державі та регулятору: а) розуміти походження вхідних та вихідних платежів, що робить транзакції прозорими та цілодобово доступними для аналізу системами фінансового моніторингу; б) розподіляти та програмувати на конкретний тип оплати товарів та послуг свою цільову фінансову допомогу громадянам та бізнесу; в) у режимі реального часу збирати дані про рух валюти та формувати на основі цього макроекономічну статистику.

До переваг е-гривні для користувачів Ілля Кошелєв відносить можливість проводити платежі в будь-яку точку світу швидше та дешевше; більш досконала система фіксації та виконання угод за допомогою блокчейну та смарт-контрактів, які приберуть потребу в гарантах та посередниках. При цьому недоліків, пов’язаних із прозорістю, яких немає у традиційній банківській системі, на думку фахівця, у е-гривні немає. Водночас, він зазначає, що різниця між цими двома площинами – у тому, що е-гривню держава може миттєво відстежити, а цифровий рахунок громадянина – заблокувати.

Як і коли в Україні тестували е-гривню?

У нашій країні зробили, здається, більше кроків до впровадження цифрової нацвалюти, ніж, скажімо, у США або Євросоюзі. Приміром, ще наприкінці 2021 року Нацбанк запустив пілотний проєкт за участі ТАСКОМБАНКУ і американських фінтех-компаній Bitt і Stellar Development Foundation під керівництвом Мінцифри. В рамках проєкту співробітники міністерства тестували е-гривню у «Дії», отримуючи частину зарплатні, конвертовану в електронні гроші на блокчейні. Проводилися тестові транзакції і конвертації е-грошей у гривню.

Метою проєкту було тестування випуску е-грошей на відкритому блокчейні з можливостями контролю над активами для емітентів. Пілот фокусувався на P2P-операціях, торгових платежах і нарахуванні зарплатні. Тож ТАСКОМБАНК провів експериментальну емісію гривні у формі е-грошей, випущених на мережі блокчейн, дослідивши застосування електронних грошей у ролі інструменту для роздрібних безготівкових платежів. В межах пілоту банк інтегрував блокчейн-технологію до традиційних банківських процесів – клієнти змогли відкривати цифрові гаманці і проводити перекази і здійснювати оплату товарів у цифрових грошах.

За словами першого заступника Голови Правління ТАСКОМБАНКУ Сергія Холода, результати пілоту підтвердили готовність інфраструктури банку до інтеграції з блокчейн-рішеннями і забезпечення гідного рівня фінансових послуг з використанням віртуальних активів з урахуванням вимог регулятора.

У свою чергу заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков зазначив, що результати пілотного проєкту довели ключові переваги блокчейну: швидкість обробки і нижчу транзакційну вартість, підзвітність і прозорість системи, а також спрощений доступ до фінансових послуг. Тож Міністерство цифрової трансформації і ТАСКОМБАНК розглядають можливості подальшого виведення на ринок платіжних інструментів на базі блокчейну.

*************

Так, центробанки розвинутих країн ще не впровадили цифрові нацвалюти, тому це явище існує лише у теорії. Проте про можливості, перспективи та переваги е-грошей зараз, в епоху повсюдної популяризації цифрових технологій, можна і потрібно говорити активно і багато. Щоправда, про конкретні риси майбутньої е-гривні відомо небагато – чітка і загальноприйнята концепція цифрової нацвалюти ще не затверджена. Однак українські експерти, у тому числі, урядовці, вивчають це питання, проводять тестування і консультації, сумніваються, надихаються і планують.

Варто розуміти, що побудова цифрової інфраструктури під е-гривню коштуватиме державі, а значить і українцям, колосально великих грошей. І хоч випуск е-гривні не принесе відчутного поштовху економіці України, та все ж сприятиме її цифровізації, підвищить її конкурентоздатність і динаміку, зробить банківську діяльність прозорішою у контексті викорінення корупції і мінімізації ризиків втрати коштів внаслідок банкрутства фінустанов.