НАБУ і САП завершили розслідування другого епізоду справи так званої формули «Роттердам+»
16 січня 2023 року НАБУ і САП завершили розслідування за підозрою 15 осіб, причетних до запровадження та дії так званої формули «Роттердам+», через яку споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн упродовж 2018-2019 рр.
Повідомляє сайт НАБУ.
Це — другий епізод масштабного розслідування антикорупційних органів, який викрили у жовтні 2022 року. Розслідування першого, за підозрою шести осіб, – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн упродовж 2016-2017 років – завершили у вересні 2022 року.
Коло підозрюваних у новому епізоді включає:
- 2 колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
- 6 колишніх членів НКРЕКП;
- 2 чинних членів НКРЕКП;
- 1 чинного та 2 колишніх працівників НКРЕКП;
- 2 чинних посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній.
Шестеро з цих осіб, які, за версією слідства, усвідомлено взяли участь у злочині, одержали нові підозри за ч.2 ст.364 КК України. Дії членів НКРЕКП, які, не розібравшись голосували за затвердження так званої формули «Роттердам+», кваліфікували за ч.2 ст.367 КК України. Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним і громадським інтересам.
За версією слідства, у так звану формулу «Роттердам+», заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме - на транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту у Роттердамі. В результаті, як вважають НАБУ і САП, кінцеві споживачі протягом 2016-2019 рр. переплатили понад 39 млрд грн, що підтверджується висновком експерта.
Слідство має докази, що ухвалити таку формулу обчислення НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті й отримали надприбутки. Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав. Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності.