Павло Матіяш: Криза – не вирок, криза – це можливість

«Будь-яка криза – це нові можливості!» - Вінстон Черчилль.
Читать на русском
Павло Матіяш: Криза – не вирок, криза – це можливість

З початку незалежності Україна зіткнулась із, щонайменше, п’ятьма світовими кризами та трьома власними: 1997 - Азійська криза, 1998 - криза світового падіння цін на сировину, 2000 – 2003 - падіння доткомів, 2004 – 2005 – Помаранчева революція, 2008 – 2012 - світова фінансова криза, 2013 – 2014 – Революція гідності, анексія Криму, окупація Донецької та Луганської областей, 2020 – початок пандемії Covid-19, 2022 – повномасштабне вторгнення.
Тридцять перший рік і восьму кризу поспіль продовжує будуватись та захищатись український бізнес та Українська держава. Майже в перманентній кризі перебувають українські підприємці, встигаючи зростати й розвиватись, адаптуватись до обставин, що динамічно змінюються, загартовуватись, впроваджувати дієві антикризові заходи.

Сьогодення – не тривіальна економічна криза. Повномасштабна ескалація загрожує існуванню України й кидає виклик країнам Західного світу, які, станом на кінець 2021, виділили понад 13 трильйонів доларів на подолання пандемії коронавірусу. Світ, що нещодавно оговтався, опинився на порозі нових турбулентних часів: міграції, продовольчі проблеми, газовий шантаж.

Протягом тридцяти років значно розмився й єдиний центр геополітики та вирішального впливу. Так, частка ВВП Китаю у світовій економіці з 1% сягнула понад 18%, Індії – з 0,5% понад 3%, водночас США – з 30% до 22%. Схожі тенденції прослідковуються й у Бразилії, ПАР, Турції, Польщі. Більш значущу роль почали відігравати альянси, а не окремі країни.
Повномасштабна війна не опосередковано впливає на формування нового світоустрою. Вторгнення Росії в Україну – черговий тектонічний зсув у бік створення нових альянсів і порядків. Історичні часи, що розгортаються сьогодні – це боротьба не тільки економік і геополітичних інтересів, а й цивілізацій. На перемогу України покладається багато сподівань, зокрема щодо нових гарантій безпеки, перебудови національних економік, створення нових союзів. Війна руйнує не лише інфраструктури та виробництва, а й соціально – економічні моделі, які до неї призвели.

Бізнес під час війни

Війна виступає каталізатором якісних трансформацій. У світі майбутнього Україна матиме шанс збудуватись принципово новою, відповідати сучасним запитам і викликам. Історія демонструє досвід масштабної відбудови на прикладі нині провідних економік світу – Німеччини, Японії, Південної Кореї. Найвірніший шлях – сформувати й втілити чіткі, зрозумілі та прозорі засади: верховенство права, реформи, демократія, інклюзія.

У 2009 році одна зі світових фінансово-аналітичних груп у річному звіті зазначила: «Ukraine has never lose the chance to lose the chance». Остаточна перемога – вміння не схибити та вчасно зреагувати на надані шанси.

Дієві реформи – це шанс Україні стати надпривабливою з огляду логістики та зв’язків із країнами заходу. Набутий статус кандидата на вступ в Європейський союз є потужним сигналом інвесторам. Йдеться, зокрема, про чорну металургію, агропромисловий сектор, хімічну промисловість, ВПК, креативну індустрію й, звісно, IT. Враховуючи наскільки серйозно постає світове продовольче питання, актуалізоване розгорнутою війною й неможливістю України експортувати агропродукцію, варто очікувати інвестицій у сфері землеробства, переробки та диверсифікованої логістики.

Бізнес під час війни

Наразі одним із найголовніших завдань є підтримка бізнесу й економіки країни загалом, враховуючи отриманий пережитими кризами досвід швидкої адаптації та гнучкості. Вже третина малих та середніх бізнесів масштабувала діяльність, почавши активно експортувати продукти й послуги закордон, і майже чверть планує реалізувати це в найкоротші строки.

За відсутності критичних проблем на внутрішньому ринку, основними перешкодами діяльності малих та середніх підприємств були: нестача фінансових ресурсів і вробничих потужностей, відсутність профільних знань, зовнішнє законодавство.

Важливою є підтримка експорту продукції з доданою вартістю, яку саме і виробляє малий та середній бізнес через механізми ЕКА (Експортно - кредитного агентства), а також залучення фінансового сектору до фінансування виконання контрактів та експортного факторингу.
Варто розробити та запустити зручні, швидкі й доступні продукти підтримки вітчизняних експортерів. Це означає, що фінансовий сектор має адаптувати свої моделі оцінки ризиків і продукти до сьогоденні.

Багато бізнесів переформатувалось, відкривши нові напрямки або розширивши існуючі. Серед найбільш затребуваних можна виділити:

  • Мілітарний напрямок (військовий одяг, обладунки, аксесуари).
  • Розбудову та облаштунок інфраструктури бомбосховищ й укриттів.
  • Виробництво харчових продуктів довгої та екстра довгої витривалості, товарів подвійного призначення (їм не потрібна окрема спеціальна ліцензія).
  • Альтернативна енергетика та енергозберігання.
  • Виробництво будівельних матеріалів, будівництво, ремонти, будівельна техніка та послуги.
  • СТО, шиномонтаж.
  • Медицина.
  • Створення ІТ рішень на заміну російським.

Передбачення й реальність

Плани багатьох бізнесів наприкінці 2021 року та шокуючі реалії початку 2022, ймовірно, виявились невідповідними. Перші прогнози щодо макро – показників включали: 40% інфляції до кінця року, 40% падіння ВВП, непередбачувану девальвацію та борг до ВВП, водночас серйозні занепокоєння щодо можливості вистояти фінансовому сектору та кількості міжнародних резервів.

Станом на зараз інфляція та падіння ВВП становлять 30%, борг до ВВП – 30% (для порівняння: ЄС – 88,1%, Франція – 113%, Велика Британія – 97,4%, США – 137%). Девальвація сягнула 33%, з 71 – го банку зачинилось 4, а міжнародні резерви скоротились на 9%. Очікування були гіршими.

Сьогодення – це час нових рішень, допомоги армії, волонтерства, нової економіки та можливість не втратити шанс.


Павло Матіяш, директор ФК Activitis


Фахівці Держекоінспекції на Чернігівщині масово здали кров для військових

Держекоінспекція пояснила про Єдиний дозвіл: переваги, процедура, строки отримання

Не паліть сухостій: Житомирщина та Рівненщина потерпають від вогню, а паліїв можуть притягнути за диверсію

Дітлахів запрошують долучитися до конкурсу "Відважним воїнам...", що зібрав понад 20 партнерів

Суд підтвердив законність припису Держекоінспекці: ТОВ «АБЗ-1» виконало всі вимоги природоохоронного законодавства

Держекоінспекція розповіла про масові порушення по всій країні: майже 3 мільйони гривень збитків за тиждень

Держекоінспекція повідомила про масштабну пожежу на Миколаївщині: згоріло 40 гектарів лісу, збитки перевищили 110 мільйонів гривень

В Україні затвердили нові правила полювання на сезон 2025-2026 років: Держекоінспекція оголосила список

Сотні порушень за тиждень: Держекоінспекція України нарахувала шкоди на 5 мільйонів гривень

На Полтавщині підозрюють чиновників у незаконному видобутку води: збитки на 450 мільйонів

Понад 15 тонн загиблої риби: Держекоінспекція повідомила про жахливі збитки

5,5 трильйона збитків від агресії РФ: Ігор Зубович завершує роботу в Держекоінспекції та підбиває підсумки

Жахливі руйнування та збитки: Росія завдала Житомирщині шкоди довкіллю на понад 279 мільйонів

Зухвала схема на Дніпрі: чотирьом "піщаним баронам" загрожує в'язниця, а державі повернуть 53 мільйони

Екологічна інспекція за тиждень: мільйонні штрафи та збитки для забруднювачів повітря і лісів

Майже 23 мільйони за зрубані ліси та забруднені землі: на Житомирщині викривають масштабні екологічні злочини

Майже 5 мільйонів за зрубані сосни: Костопільська міськрада відповість за злочин у лісі

Україна під загрозою: тонни отруйних хімікатів з СРСР досі зберігаються просто неба – де найбільша небезпека

Міненерго готується до зими: Світлана Гринчук обговорила з депутатами ремонт, газ та інтеграцію в ЄС

Показати ще