РФ ховає ракетоносці від українських дронів: про що свідчить передислокація ворожої авіації

Читать на русском
РФ ховає ракетоносці від українських дронів: про що свідчить передислокація ворожої авіації

Російські окупанти вивели в Чорне море три носії крилатих ракет "Калібр" загальним залпом 20 ракет. Показово, що це сталося вперше від 16 грудня. Тоді РФ завдала масованого ракетного удару по Україні, в тому числі і "Калібрами" з Чорного моря.

За даними речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, 16 грудня по Україні було випущено понад 70 ракет. Окупанти запускали ракети Х-555 і Х-101 з літаків Ту-95 та били "Калібрами" з Чорного моря.

Утім, якщо Україна поки що не здатна діставати з неба російські бомбардувальники, то тоді можна не давати їм можливості злітати.

Завдання ударів по місцях скупчення авіації безпосередньо на території країни- окупанта є показником того, що Збройні сили України мають можливості здійснювати ураження цілей на відстані понад 200 кілометрів.

Тобто, паралельно з перемовинами з нашими західними партнерами щодо надання нам зброї дальнього радіуса дії ми самі шукаємо інші, власні можливості завдавати агресору шкоди.

Завдавання ударів по кримських аеродромах спростувало для росіян тезу, що вони недосяжні в Бельбеку чи Саках. Так само йдеться і про "раптові" вибухи на російських авіабазах під Енгельсом, Рязанню та Курськом.

Звичайно, передислокація врятує певним чином і на певний час російські літаки. Але, за законами буття, порожнина має бути заповнена. У нашому випадку — втратами росіян на фронті.

Щодо можливості розосередження авіації, наприклад, з кримських аеродромів — мені цікаво, куди вони її переховуватимуть. Бо головним змістом авіанальотів є демонстрація їхньої можливості й підтримки наземних сил.

Якщо перебазування станеться на територію російської федерації, тоді погіршиться логістика окупаційної армії, а саме угруповань у Херсонській і Запорізькій областях. Оскільки саме з кримських летовищ здійснювалося вогневе прикриття тих підрозділів.

Я не виключаю можливості передислокації авіації. Тим більше, що це вже увійшло в сталу тактику після атаки на аеродроми в Рязанській і Самарській областях. Але це негативно відіб'ється на вогневій підтримці військ безпосередньо на лінії зіткнення.

Те, що росіяни прибрали подалі з очей свої ракетоносці, зрозуміло, добре. Але не треба цим себе особливо втішатися. Але і в кожній поганій новині присутні й свої "плюси".

Розосередження ворожого авіаційного ударного крила дальньої дії в будь-якому разі погіршує виконання навіть тактичною авіацією нанесення ударів по наших об'єктах критичної інфраструктури. Це відбирає і більше часу на підготовку завдання, і на його виконання, і взагалі негативно впливає на управління ударними підрозділами.

При цьому варто наголосити, що передислокація авіації в першу чергу завдає чергового удару по політичному іміджу російської влади. Тобто цим визнається можливість української армії завдавати ударів безпосередньо по тилових об'єктах, які розташовані вглибині території країни-агресорки. І якщо раніше ворог відчував безкарність, завдаючи нам ударів, то тепер він змушений рахуватися з можливістю отримання ударів у відповідь.

Але головне те, що передислокація ворогом своєї авіатехніки вказує і на те, що його система протиповітряної оборони взагалі не відповідає зовнішнім викликам і не здатна прикрити аеродроми базування навіть стратегічної авіації і навіть так звані аеродроми "підскоку". Тобто ті аеродроми, які розташовані поблизу лінії фронту, або ті, що використовуються для проміжної посадки під час польоту.

Автор: Дмитро Снєгирьов. Політолог, військовий експерт.


Триваючий відступ: що відбувається з правами людини в Україні

Politico: операції ГУР щодо знищення російських НПЗ дають неймовірні результати

"Збереження природної спадщини для життя в Україні": Міндовкілля запускає природоохоронний проєкт за співфінансування LIFE Programme в Україні

"Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як» Олени Зеленської": Екоінспекція Поліського округу стала майданчиком для діалогу

Держекоінспекція оновила жахливі цифри шкоди від російського вторгнення: збитки зростають з кожним днем

Діяльності державного парка-пам’ятки "Межигір’я" перешкоджають невідомі особи і блокують його роботу

Збитки сягають мільйонів гривень: Держекоінспекція оголосила найбільших порушників законодавства

Руслан Стрілець провів важливу зустріч з Міністеркою екології та кліматичної політики Швеції під час її візиту до Києва

38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС: Руслан Стрілець взяв участь в заходах під головуванням Президента Володимира Зеленського

Держекоінспекція підбила перші підсумки операції "Нерест": збитки на сотні тисяч гривень

У Національній бібліотеці підбили підсумки конкурсу "Майбутнє планети в наших руках!"

Арсеній Пушкаренко про головне завдання Глобального саміту світу: "Засвідчити непорушність міжнародного права"

Безжальна агресія рф ставить під загрозу навколишнє середовище: Держекоінспекція оновила щотижневу інфографіку

Державний парк-пам'ятка "Межигір'я" відкриється для відвідувачів у травні

Співробітники Держекоінспекції пройшли навчання із забезпечення гендерної рівності

Міністр Руслан Стрілець з колегами із Держекоінспекції висадили молоді дуби поблизу хати, де колись жив Тарас Шевченко

Керівництво Держекоінспекції взяло участь у акції "Шевченко єднає Україну": важливий крок у збереженні довкілля

До акції "Шевченко єднає Україну" долучилися керівництво Міндовкілля, Держекоінспекція та народні депутати

Вперше за десятиріччя усі прибутки скерують в держбюджет: у травні запрацює парк-памʼятка "Межигір’я"

Показати ще