РФ ховає ракетоносці від українських дронів: про що свідчить передислокація ворожої авіації

Читать на русском
РФ ховає ракетоносці від українських дронів: про що свідчить передислокація ворожої авіації

Російські окупанти вивели в Чорне море три носії крилатих ракет "Калібр" загальним залпом 20 ракет. Показово, що це сталося вперше від 16 грудня. Тоді РФ завдала масованого ракетного удару по Україні, в тому числі і "Калібрами" з Чорного моря.

За даними речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, 16 грудня по Україні було випущено понад 70 ракет. Окупанти запускали ракети Х-555 і Х-101 з літаків Ту-95 та били "Калібрами" з Чорного моря.

Утім, якщо Україна поки що не здатна діставати з неба російські бомбардувальники, то тоді можна не давати їм можливості злітати.

Завдання ударів по місцях скупчення авіації безпосередньо на території країни- окупанта є показником того, що Збройні сили України мають можливості здійснювати ураження цілей на відстані понад 200 кілометрів.

Тобто, паралельно з перемовинами з нашими західними партнерами щодо надання нам зброї дальнього радіуса дії ми самі шукаємо інші, власні можливості завдавати агресору шкоди.

Завдавання ударів по кримських аеродромах спростувало для росіян тезу, що вони недосяжні в Бельбеку чи Саках. Так само йдеться і про "раптові" вибухи на російських авіабазах під Енгельсом, Рязанню та Курськом.

Звичайно, передислокація врятує певним чином і на певний час російські літаки. Але, за законами буття, порожнина має бути заповнена. У нашому випадку — втратами росіян на фронті.

Щодо можливості розосередження авіації, наприклад, з кримських аеродромів — мені цікаво, куди вони її переховуватимуть. Бо головним змістом авіанальотів є демонстрація їхньої можливості й підтримки наземних сил.

Якщо перебазування станеться на територію російської федерації, тоді погіршиться логістика окупаційної армії, а саме угруповань у Херсонській і Запорізькій областях. Оскільки саме з кримських летовищ здійснювалося вогневе прикриття тих підрозділів.

Я не виключаю можливості передислокації авіації. Тим більше, що це вже увійшло в сталу тактику після атаки на аеродроми в Рязанській і Самарській областях. Але це негативно відіб'ється на вогневій підтримці військ безпосередньо на лінії зіткнення.

Те, що росіяни прибрали подалі з очей свої ракетоносці, зрозуміло, добре. Але не треба цим себе особливо втішатися. Але і в кожній поганій новині присутні й свої "плюси".

Розосередження ворожого авіаційного ударного крила дальньої дії в будь-якому разі погіршує виконання навіть тактичною авіацією нанесення ударів по наших об'єктах критичної інфраструктури. Це відбирає і більше часу на підготовку завдання, і на його виконання, і взагалі негативно впливає на управління ударними підрозділами.

При цьому варто наголосити, що передислокація авіації в першу чергу завдає чергового удару по політичному іміджу російської влади. Тобто цим визнається можливість української армії завдавати ударів безпосередньо по тилових об'єктах, які розташовані вглибині території країни-агресорки. І якщо раніше ворог відчував безкарність, завдаючи нам ударів, то тепер він змушений рахуватися з можливістю отримання ударів у відповідь.

Але головне те, що передислокація ворогом своєї авіатехніки вказує і на те, що його система протиповітряної оборони взагалі не відповідає зовнішнім викликам і не здатна прикрити аеродроми базування навіть стратегічної авіації і навіть так звані аеродроми "підскоку". Тобто ті аеродроми, які розташовані поблизу лінії фронту, або ті, що використовуються для проміжної посадки під час польоту.

Автор: Дмитро Снєгирьов. Політолог, військовий експерт.


Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Ці малюнки можуть змінити майбутнє: як українські діти через творчість рятують природу

АЗС "ЄВРО5" на Київщині відмовилась пустити екоінспекторів на перевірку: тепер їм загрожує штраф у 170 тисяч гривень

У Броварському районі закопували відходи просто в землю: Держекоінспекція викрила незаконне звалище

Браконьєр спіймав риби на понад півмільйона гривень на Кіровоградщині: подробиці масштабної операції

Пільги та забруднені землі: важлива зустріч у Вараші за участі народних депутатів, екоінспекторів та громади

Показати ще