Ризиків дефіциту ліків та суттєвого перерозподілу ринку не існує – ЗМІ
Як повідомляє видання РБК-Україна, наразі не існує суттєвих факторів, які б вплинули на перерозподіл українського фарм-ринку через заборону окремих ліків, виробники яких прямо чи опосередковано пов’язані з Росією та Білоруссю.
Нагадаємо, у травні 2022 року вступили в дію поправки до Закону «Про лікарські засоби», згідно з якими на час воєнного стану на території України можуть бути тимчасово призупинені продажі ліків, які частково або повністю виготовлені на території Росії та Білорусі компаніями, які не пішли з ринку цих країн, за умови, що на українському ринку представлені як мінімум два аналогічних препарати. В жовтні спеціально створена Комісія МОЗ, до якої входять і громадські організації, шляхом голосування припинила дію реєстраційних посвідчень на 35 препаратів фарм- компанії "Гедеон Ріхтер" (Угорщина). Ця компанія має власне виробництво у Росії.
Це рішення, як і закон про ліки, було піддано критиці. Зокрема, Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) заявило, що бачить у законі ризики монополізації ринку та втрати бюджету.
Однак, як зауважує РБК-Україна, ані розрахунків втрат, ані доказів монополізації НАЗК не навело: «Коли мова йде про ризик, що закон у нинішній редакції спричинить монополізацію ринку, хотілося б знати, ким саме і ринку чого саме: всіх препаратів, якоїсь групи чи найменування діючої речовини? Монополізацію треба аналізувати не загальними фразами, а детально».
Видання відзначає, що у відкриті джерела сьогодні потрапляють різні оцінки того, яку умовну частку умовного фарм-ринку України займуть українські компанії, якщо з нього підуть іноземні гравці.
«Доводилося чути, як певний український виробник жаліється, що був би радий збільшити свою частку хоча б на один відсоток… Інші "експерти" кажуть, що загальна частка іноземних ліків впаде максимум на 6%. Але з цього не можна зробити висновок, що рівно на стільки ж виросте частка українського виробника – так воно не працює, бо існує велика кількість чинників», - вважають журналісти.
На їхню думку, «всі підозрюють українські компанії у тому, що вони є бенефіціарами "вигнання" з ринку іноземної продукції», але ніхто не надав переконливих даних про те, як саме зміниться структура ринку.
«Формальна логіка підказує, що у разі, коли іноземна компанія мала 75% ринку одного єдиного препарату, але втратила право на його продаж в Україні через виробництво у Росії, то її місце посядуть як мінімум два-три замінника, що дорівнює двом-трьом виробникам. А у багатьох препаратів є 10 і більше замінників, тому 10 компаній поділять між собою частку гравця, який пішов з ринку… І про яку ж монополізацію тоді можна говорити?..» - йдеться у статті.