Вячеслав Некрасов: Ризик-орієнтований підхід та економічна безпека

Ще на початку обговорення самої ідеї щодо створення в Україні нового правоохоронного органу який би опікувався питаннями протидії злочинам у сфері економіки, більшість експертів схилялася до думки, що основу реформи, яка б супроводжувала його створення, повинна складати забезпечення відокремленості цього правоохоронного органу від інших, особливій процедурі набору персоналу, яка б давала можливість набрати абсолютно нові обличчя та позбавлення функцій боротьби з економічними злочинами інших правоохоронних органів.

Не принижуючи важливість цих напрямів наша команда намагалася переконати експертне середовище у недостатності таких змін, ми доводили, що такі зміни не призведуть до бажаних результатів, і з часом все повернеться до застарілих алгоритмів роботи, не зникне тиск на бізнес, кожна структура системи забезпечення економічної безпеки буде діяти нескоординовано з іншими, не усвідомлюючи свою роль у загальній системі.

Тоді на усіх майданчиках ми демонстрували та пояснювали, що таке ILP, ризик-орієнтований підхід (РОП), автоматизована система управління ризиками, кримінальний аналіз, SOCTA, комплекс заходів з оцінки ризиків та загроз економічної безпеки та багато іншого. Ми доводили, що без імплементації РОП в систему досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності досягти бажаних результатів неможливо. Тепер, що ми маємо сьогодні.

24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження №1493-р "Про початок діяльності Бюро економічної безпеки", яким дав старт офіційному початку діяльності цього органу. Цей орган став першою правоохоронною структурою України основу діяльності якого відповідно до ст.1 та 12 Закону "Про БЕБУ" мав складати ризик-орієнтований підхід (- далі РОП). Крім цього БЕБУ обрано ключовою структурою в побудові системи економічної безпеки держави та забезпечення захисту міжнародної технічної допомоги.

Хоча в широку практику протидії злочинності принципи РОП ще не увійшли, вони одержали визнання в розвинених країнах при вирішенні проблем безпеки в суспільстві. Широке впровадження цієї практики в діяльність усіх правоохоронних органів це прояв здатності держави вирішувати проблеми, що мають системний характер. У такому випадку реалізація превентивної функції в діяльності правоохоронних органів, що спрямована на мінімізацію кримінальних ризиків, стає цілком реалістичним проєктом. Чому саме РОП є наріжним каменем на якому треба будувати сучасну правоохоронну систему?:

По-перше, ризик є однією з системоутворюючих складових економічної безпеки держави, відповідно аналіз ризиків є інструментом вивчення складних соціально-економічних систем в умовах невизначеності;

По-друге, складовими ризику є загроза як потенційна, можлива небезпека, що має намір та можливості заподіяти шкоду економічній безпеці держави, котрі характеризуються масштабом (впливом) та ймовірністю її реалізації. Тобто йдеться про сили, явища та чинники, сама наявність яких вже передбачає застосування до них заходів з боку уповноважених суб’єктів контролю ще під час формування наміру та можливостей. При цьому ідентифікація уразливостей системи (проблеми, вади, недоліки) економічної безпеки, які породжують або посилюють піддатливість негативним впливам загроз надає можливість визначити шляхи підвищення спроможності системи вцілому;

По третє, в РОП ми завжди маємо справу з ймовірнисними категоріями, розрахунками можливого впливу та працюємо над тим, щоб не допустити реалізацію загрози, мінімізувати її вплив або мінімізувати наслідки;

По-четверте, базуючись на принципах роботи складних систем, якою є економічна безпека держави, дати задовільний прогноз поведінки складної системи на досить великому проміжку часу, спираючись тільки на власний досвід та інтуїцію, практично неможливо. Це пов’язане з тим, що наша інтуїція "вихована" на спілкуванні з простими системами, де зв’язки елементів практично завжди вдається простежити. Контрінтуїтивна поведінка складної системи полягає в тому, що вона реагує на вплив зовсім іншим чином, ніж це нами інтуїтивно очікувалося. Тому інструментарій аналізу ризику яким повинні оперувати працівники правоохоронного органу побудовані на обробці великих масивів інформації саме штучним інтелектом.

По-п’яте, РОП також оперує інструментами, які надають можливість визначити зону компетенції кожного суб’єкта забезпечення економічної безпеки, розкриваючи її через наявність або відсутність достатніх оперативних можливостей (людських, технічних ресурсів), юридичних повноважень, компетентностей. Таким інструментом визначеним в законі "Про БЕБУ" має стати Комплекс заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки (ст.13).

Сама ідея, головна мета та зміст ризик-орієнтованого підходу передбачає його застосування у трьох взаємопов’язаних сферах правоохоронної діяльності, щоб це була завершена система:

Перша, це безпекова сфера, яка має на меті використання інструментів превентивного втручання в процеси, які впливають на тінізацію економіки. Правовим підґрунтям її застосування можуть бути будь-які законодавчі акти, зокрема Закон України "Про БЕБУ" та ін. крім КПКУ. Тобто вона застосовується поза кримінальним процесом.

В законі України "Про БЕБУ" у визначенні РОП зазначено, що він крім "виявлення, оцінювання та визначення ризиків вчинення кримінальних правопорушень у сфері економіки", також охоплює й іншу складову "вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня". Однак закон не містить жодного інструменту превентивного впливу на процес тінізації економіки, і залишає правоохоронному органу лише один спосіб реагування це кримінальне переслідування.

Друга, це система досудового розслідування. Вона охоплює питання щодо запровадження системи оцінки ризиків щодо початку або закриття кримінальних проваджень (проведення слідчих розшукових дій (НСРД); запровадження системи визначення пріоритетності розслідування кримінальних проваджень тощо. Тут доцільно привести приклад пакету федеральних законів під назвою RICO ("Вплив організованої злочинності і корупції на діяльність організацій"), схвалених в США ще у 1970 році, які надають можливість уникати відкриття проваджень в кожному індивідуальному випадку. В нашому випадку такі концептуальні ідеї взагалі були проігноровані.

Третя, це зміна парадигми оперативно-розшукової діяльності, у разі чого використовувати її не тільки як придаток досудового розслідування але і як інструмент превентивного впливу з метою нейтралізації організованої злочинності в економіці, руйнування кримінальних бізнес моделей, забезпечення механізмів оперативного контролю злочинності тощо.

Є дуже гарний приклад: якщо ви починаєте будувати будинки без туалетів, очікуйте, що навколишня територія буде "засмічена", як би не намагалася на це реагувати держава, використовучи в тому числі правоохоронний примус, це лише погіршить ситуацію. Аналогічно це працює і в економіці. На сьогодні бізнес втягнутий в систему відносин, які мають високі кримінальні ризики. Наслідком цього є безальтернативне схиляння бізнесу до неправомірних дій, такий спосіб поводження є захисним механізмом його власного виживання. На це також звертав увагу академік Костенко О.М., який наголошував, що :" сучасна злочинність в Україні породжується соціальною кризою і сама ж поглиблює її. Ця злочинність має властивість зводити нанівець будь-які реформи, які могли б забезпечити соціальний прогрес в Україні. Отже, допоки злочинність в Україні є злочинністю кризового типу, соціальний прогрес в Україні є неможливим. Тому існування аномальної злочинності, тобто злочинності кризового типу є сьогодні проблемою №1 у нашій країні.

Симптом аномальної злочинності кризового типу такий: кожен змушений вибирати одне з двох – або ставати злочинцем, або бути потерпілим від злочинців. Третього не дано!".

Правильне запровадження РОП у правоохоронному секторі матиме значний економічний ефект, сприятиме вирішенню системних проблем, здатне постійно утримувати рівень компетентностей в актуальному стані.