Яка інформація цікавить киян?

Читать на русском
Київрада

Аби забезпечити прозорість та відкритість суб'єктів владних повноважень в Україні у 2011 році було створено механізм реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Втім схоже, що чиновники досі не розуміють його змісту.

Прості запитання

Згідно із положеннями ст. ст. 14, 15, Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, якими є усі державні органи та органи місцевого самоврядування, зобов'язані систематично вести облік запитів на інформацію, а також оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає такий розпорядник та систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень.

Досліджуючи проблеми реалізації закону на практиці, ми запитали розпорядників про систему її обліку, а також попросили кожного надати інформацію про найбільш поширені напрями та документи, за якими надходили інформаційні запити, в період з 2014 року по теперішній час.

Як ми вже зазначали, у Держаудитслужбі вирішили під час воєнного стану обмежити доступ до системи обліку публічної інформації. Хоча профільний закон не зазнав жодних змін.

А от у Києві взагалі по-різному ставляться до розуміння сутності самої публічної інформації. Фактично з-під одного керівника виходять діаметрально протилежні позиції, що свідчить про “плюралізм” думок стосовно прозорості та відкритості в межах одного даху.

Так, у Київській міській раді нам відмовили у задоволенні запиту. Посилаючись на Порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є КМР, трьома столичними клерками було складено акт про невідповідність звернення вимогам запиту на інформацію. Документ підписав четвертий чиновник - заступник міського голови.

Стабільний інтерес до землі і забудови

Виконавчий орган КМР – Київська міська державна адміністрація у відповіді (лист №040-254 від 25.08.2022) послався на своє розпорядження від 12.03.2013 № 304 «Про інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний вебпортал територіальної громади міста Києва». У КМДА пояснили, що система обліку публічної інформації є модулем вебпорталу, де фіксується інформація про документи, що містять публічну інформацію.

Також вони відзначили, що при створенні звітів про опрацювання запитів на інформацію закон їх не зобов’язує визначати найбільш запитувані теми або найбільш запитувані документи, але ж надали узагальнену за чотири роки інформацію щодо тем та кількості запитів, опрацьованих в Управлінні інформаційного забезпечення Апарату.

Так, згідно з офіційними даними, найбільший інтерес становили питання:

2018:

  1. Земельні питання – 994 запити

  2. Містобудування та архітектура – 675

  3. Транспортна інфраструктура – 439

  4. Комунальна власність – 258

  5. Житлово-комунальна інфраструктура – 250

2019:

  1. Земельні питання – 1181 запит

  2. Містобудування та архітектура – 660

  3. Архітектурно-будівельний контроль – 462

  4. Транспортна інфраструктура – 353

  5. Охорона культурної спадщини – 228

2020:

  1. Містобудування та архітектура – 2441 запит

  2. Земельні питання – 1959

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1434

  4. Архітектурно-будівельний контроль – 1346

  5. Транспортна інфраструктура – 902

2021:

  1. Земельні питання – 1981 запит

  2. Містобудування та архітектура – 1834

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1071

  4. Транспортна інфраструктура - 716

Якщо скласти разом цифри стосовно найбільшого інтересу, виходить, що чиновники КМДА кожен робочий день року відповідають на дванадцять (sic!!!) запитів стосовно землі та забудов. Власне можливо саме тому у Київській міській раді особливо і не хотіли звітувати про інтерес громадян до цих вельми дорогих і не дуже прозорих тем.

Тим, хто цікавиться столичним життям, також буде корисно переглянути звіти про опрацювання запитів на інформацію, які щомісяця публікуються на Офіційному порталі Києва.


ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, Заслужений юрист України


Триваючий відступ: що відбувається з правами людини в Україні

Politico: операції ГУР щодо знищення російських НПЗ дають неймовірні результати

"Збереження природної спадщини для життя в Україні": Міндовкілля запускає природоохоронний проєкт за співфінансування LIFE Programme в Україні

"Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як» Олени Зеленської": Екоінспекція Поліського округу стала майданчиком для діалогу

Держекоінспекція оновила жахливі цифри шкоди від російського вторгнення: збитки зростають з кожним днем

Діяльності державного парка-пам’ятки "Межигір’я" перешкоджають невідомі особи і блокують його роботу

Збитки сягають мільйонів гривень: Держекоінспекція оголосила найбільших порушників законодавства

Руслан Стрілець провів важливу зустріч з Міністеркою екології та кліматичної політики Швеції під час її візиту до Києва

38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС: Руслан Стрілець взяв участь в заходах під головуванням Президента Володимира Зеленського

Держекоінспекція підбила перші підсумки операції "Нерест": збитки на сотні тисяч гривень

У Національній бібліотеці підбили підсумки конкурсу "Майбутнє планети в наших руках!"

Арсеній Пушкаренко про головне завдання Глобального саміту світу: "Засвідчити непорушність міжнародного права"

Безжальна агресія рф ставить під загрозу навколишнє середовище: Держекоінспекція оновила щотижневу інфографіку

Державний парк-пам'ятка "Межигір'я" відкриється для відвідувачів у травні

Співробітники Держекоінспекції пройшли навчання із забезпечення гендерної рівності

Міністр Руслан Стрілець з колегами із Держекоінспекції висадили молоді дуби поблизу хати, де колись жив Тарас Шевченко

Керівництво Держекоінспекції взяло участь у акції "Шевченко єднає Україну": важливий крок у збереженні довкілля

До акції "Шевченко єднає Україну" долучилися керівництво Міндовкілля, Держекоінспекція та народні депутати

Вперше за десятиріччя усі прибутки скерують в держбюджет: у травні запрацює парк-памʼятка "Межигір’я"

Показати ще