Яка інформація цікавить киян?

Читать на русском
Київрада

Аби забезпечити прозорість та відкритість суб'єктів владних повноважень в Україні у 2011 році було створено механізм реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Втім схоже, що чиновники досі не розуміють його змісту.

Прості запитання

Згідно із положеннями ст. ст. 14, 15, Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, якими є усі державні органи та органи місцевого самоврядування, зобов'язані систематично вести облік запитів на інформацію, а також оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає такий розпорядник та систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень.

Досліджуючи проблеми реалізації закону на практиці, ми запитали розпорядників про систему її обліку, а також попросили кожного надати інформацію про найбільш поширені напрями та документи, за якими надходили інформаційні запити, в період з 2014 року по теперішній час.

Як ми вже зазначали, у Держаудитслужбі вирішили під час воєнного стану обмежити доступ до системи обліку публічної інформації. Хоча профільний закон не зазнав жодних змін.

А от у Києві взагалі по-різному ставляться до розуміння сутності самої публічної інформації. Фактично з-під одного керівника виходять діаметрально протилежні позиції, що свідчить про “плюралізм” думок стосовно прозорості та відкритості в межах одного даху.

Так, у Київській міській раді нам відмовили у задоволенні запиту. Посилаючись на Порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є КМР, трьома столичними клерками було складено акт про невідповідність звернення вимогам запиту на інформацію. Документ підписав четвертий чиновник - заступник міського голови.

Стабільний інтерес до землі і забудови

Виконавчий орган КМР – Київська міська державна адміністрація у відповіді (лист №040-254 від 25.08.2022) послався на своє розпорядження від 12.03.2013 № 304 «Про інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний вебпортал територіальної громади міста Києва». У КМДА пояснили, що система обліку публічної інформації є модулем вебпорталу, де фіксується інформація про документи, що містять публічну інформацію.

Також вони відзначили, що при створенні звітів про опрацювання запитів на інформацію закон їх не зобов’язує визначати найбільш запитувані теми або найбільш запитувані документи, але ж надали узагальнену за чотири роки інформацію щодо тем та кількості запитів, опрацьованих в Управлінні інформаційного забезпечення Апарату.

Так, згідно з офіційними даними, найбільший інтерес становили питання:

2018:

  1. Земельні питання – 994 запити

  2. Містобудування та архітектура – 675

  3. Транспортна інфраструктура – 439

  4. Комунальна власність – 258

  5. Житлово-комунальна інфраструктура – 250

2019:

  1. Земельні питання – 1181 запит

  2. Містобудування та архітектура – 660

  3. Архітектурно-будівельний контроль – 462

  4. Транспортна інфраструктура – 353

  5. Охорона культурної спадщини – 228

2020:

  1. Містобудування та архітектура – 2441 запит

  2. Земельні питання – 1959

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1434

  4. Архітектурно-будівельний контроль – 1346

  5. Транспортна інфраструктура – 902

2021:

  1. Земельні питання – 1981 запит

  2. Містобудування та архітектура – 1834

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1071

  4. Транспортна інфраструктура - 716

Якщо скласти разом цифри стосовно найбільшого інтересу, виходить, що чиновники КМДА кожен робочий день року відповідають на дванадцять (sic!!!) запитів стосовно землі та забудов. Власне можливо саме тому у Київській міській раді особливо і не хотіли звітувати про інтерес громадян до цих вельми дорогих і не дуже прозорих тем.

Тим, хто цікавиться столичним життям, також буде корисно переглянути звіти про опрацювання запитів на інформацію, які щомісяця публікуються на Офіційному порталі Києва.


ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, Заслужений юрист України


Екологія та бізнес: заступник міністра Ігор Зубович очолив круглий стіл про захист довкілля і контроль

ВО Голови Державіаслужби взяв участь у засіданні Presidents’ Bureau EUROCONTROL у Мадриді

Екологічна революція для бізнесу: ключові чиновники та нардепи зберуться, щоб обговорити нові правила гри

Євгеній Медведовський в інтерв’ю Sustainability leaders guide про те, як в Україні будується нова система екоконтролю: досвід вартий уваги

Ціна шкоди — майже 10 мільйонів: суд зобов'язав комунальників Полтави відшкодувати колосальні збитки громаді

На Житомирщині затримали браконьєра з кілометрами заборонених сіток: майже 400 тисяч гривень збитків

Спецназ діє там, де найгарячіше – начальник ЦСП НГУ "Омега" про Покровський напрямок

Масштабна шкода: Держекоінспекція нарахувала порушникам понад 66 мільйонів гривень збитків за тиждень

Історична угода: американський Фонд захистить інвесторів і розблокує мільярди для українських надр

Критичні мінерали: Україна має стати "маркет-мейкером" для світу, — заява заступника міністра Єгора Перелигіна

Справа дійшла до криміналу: на Рівненщині затримали браконьєрів із майже 90 кг незаконного улову

Кличко: Місто спрямує на мобільні укриття кошти, які райадміністрації не змогли використати на ремонт сховищ

Семінар "Смарагдова мережа України": пошкодження, відновлення та збереження природоохоронних територій

Від маленьких читачів – великому генералу: діти вишили Голові СБУ унікальну сорочку-оберіг

Держекоінспекція Центрального округу та прокуратура Черкащини забезпечують встановлення меж природно-заповідних об’єктів

Ліси, повітря та мільйонні збитки: Держекоінспекція звітує про тиждень боротьби з порушниками

Нічна облава на Одещині: браконьєр у заповіднику "Тузловські лимани" наловив кефалі на 6 мільйонів гривень

Естонські клуби закликають УЄФА спрямувати виплати солідарності Україні та виключити росію з організації

На Рівненщині рятували червонокнижного лося: тварину, що застрягла в болоті, відправили на лікування до Львова

Показати ще