Руслан Бізяєв розповів, якими методами СРСР намагався посилити свій вплив у країнах Балтії у міжвоєнний період

Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».

«Незалежні балтійські держави виникли внаслідок розвалу російської імперії, поразки Німеччини та бурхливих подій громадянської війни. Перші паростки як радянської, так і національної влади були задушені кайзерівською армією, яка повністю окупувала Прибалтику на початок весни 1918 року», - розповідає Руслан Бізяєв.

Як він зазначає, доки Ленін займався совєтизацією відведеної йому резервації та налагоджував червоний терор, у Берліні обмірковували плани створення Балтійського герцогства. Слідом за німецькими військами, що відходили, розповідає експерт, частини робітничо-селянської червоної армії рушили на захід, проте, як виявилося, там уже встигли утворитися власні національні уряди. Водночас, наголошує він, більшовиків це не збентежило, уряди були буржуазними, отже, неправильними, було багато спроб розібратися з регіоном.

«2 лютого 2020 року Москва уклала з Таллінном мирний договір, згідно з яким радянська республіка добровільно і на вічні часи відмовлялася від будь-яких суверенних прав, які належали росії щодо естонського народу і землі. У Латвії процес протікав аналогічним чином», - стверджує Руслан Бізяєв.

Мир із буржуазною Латвією, розповідає він, був підписаний 11 серпня 2020 року, а в Литві деякий час панувало двовладдя: у Ковно знаходився національний буржуазний уряд, у Вільнюсі – засідав тимчасовий робітничо-селянський уряд.

«У лютому 1919 року радянська Литва за порадою Москви була об'єднана з радянською Білоруссю в єдину державу Литбіл. Громадянської війни не вийшло, оскільки дві литовські держави мали спільного противника – Польща, що відроджувалася, з її прагненням розкинути крила білого орла від моря до моря», - зазначає Руслан Бізяєв.

Як він розповідає, 17 березня 1921 року РСФСР і Польща підписали Ризький мирний договір, який відсік Литву від росії. А протягом міжвоєнного 20-річчя, наголошує експерт, Естонія, Латвія та Литва, граючи роль буферних держав між цивілізованою Європою та совдепією, були об'єктами боротьби великих держав за вплив у регіоні. За його словами, Радянський Союз намагався посилити свій вплив, використовуючи дипломатичні засоби, комуністичну пропаганду та підривні методи. Зокрема, він говорить про спробу організувати пролетарську революцію в Естонії у листопаді 1924 року.

«Метою повстання проголошувалося повалення кривавого фашистського режиму та прихід до влади урядів робітників та селян. Проте виступ був придушений через 6 годин після початку, робітничий клас комуністів не підтримав. Події, звичайно, не покращили ставлення заходу до СРСР, на антирадянській хвилі до 1934 року в Естонії, Латвії та Литві були встановлені авторитарні режими. До кінця 30-х років основними суперниками у боротьбі за вплив у Прибалтиці стали Німеччина та Радянський Союз», – констатує Руслан Бізяєв.

Як повідомляла Politeka, Савва розповів, що росія або розвалиться на уламки, або повернеться до міжнародного права.

Також Politeka писала про те, що Попенко розповів, скільки Україні коштуватиме відновлення теплокомуненерго.