Програма «економічний паспорт» це надскладна схема для збільшення державного боргу – Економічна правда

Читать на русском
гроші, гривні, цінні папери, банк, скрін

Законопроєкти щодо запровадження в України програми «економічний паспорт» - це дуже складна схема по перекладанню грошей із кишені в кишеню, яка в процесі призводить до втрат та нарощування державного боргу. Про це йдеться у аналітичному матеріалі на сайті «Економічна правда».

«Законопроєкт не містить детальних розрахунків, скільки коштів знадобиться фонду і чи згенерує він достатньо прибутків для виплат. Попередній розрахунок показує, що надходжень буде недостатньо для покриття очікуваних платежів. Так, фонду знадобиться 21,8 млрд грн державного внеску у 2023 році, а кожен 18-річний учасник отримає по 626 тис грн. З урахуванням дисконтування 5% у перспективі 15 років, за ці кошти можна буде придбати 10 кв м нерухомості в Києві», - порахували експерти видання.

Ключове питання – у що інвестуватимуться кошти фонду, наголошують журналісті. Наразі передбачається три види активів: гроші, держоблігації та «інші активи, не заборонені законодавством». Проте, з урахуванням встановлених обмежень, до 80-85% активів фонду вкладатимуть в ОВДП.

«Тобто уряд не лише щорічно вноситиме кошти до фонду, а й виплачуватиме відсотки з цієї суми. Це збільшить державний борг і покладе вищі виплати з його обслуговування на майбутні покоління. Для порівняння: суверенний фонд Норвегії інвестує в понад 9 тис компаній, жодна з яких не розташована в Норвегії. Тому ФМП виглядає як надскладна схема перекладання грошей з однієї кишені в іншу та з трансакційними витратами в процесі», - підкреслює видання.

Якщо ж уряд має «вільні» гроші, то краще інвестувати їх у створення другого рівня системи пенсійного забезпечення, перспективи якого наразі досить похмурі, резюмують журналісти.

Нагадаємо, президент вніс на розгляд у парламент два законопроєкти щодо запровадження «економічного паспорту українця». Ця ініціатива була розкритикована міжнародними та українськими економістами, адже вона дискримінує українських дітей за роком народження (паспорти будуть доступні тільки для дітей з 2019 року), а також призведе до нарощування державного боргу, розбалансування надходжень та дефіциту коштів на соціальні виплати.


Держекоінспекція виявила масштабні порушення в заповіднику на Одещині

У МЗС показали, як діти бачать майбутнє екології України

Рік після теракту на Каховській ГЕС: довкілля отримало удар на 77 мільярдів гривень

Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Ці малюнки можуть змінити майбутнє: як українські діти через творчість рятують природу

АЗС "ЄВРО5" на Київщині відмовилась пустити екоінспекторів на перевірку: тепер їм загрожує штраф у 170 тисяч гривень

Показати ще