«Жінка в нас асоціюється з м’якістю, добротою. А наші люди ще потребують жорстких рішень», - Марина Хонда

Читать на русском
«Жінка в нас асоціюється з м’якістю, добротою. А наші люди ще потребують жорстких рішень», - Марина Хонда

Заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда пояснила, чи готові кияни обрати жінку-мера.

Про це вона розповіла у програмі Сергія Дойка «Особистість».

«Поки що не готові. Місто, три з половиною мільйони людей – це як держава, це величезний господарський механізм. Жінка може бути мером виключно тоді, коли всі проблемі питання, які не вирішувались тридцятиріччями, вирішені. В Європі є жінки, тому що там все класично розбудовано. Напрацювала попередня влада якийсь план, програму – наступна влада буде продовжувати. Простіше апарату працювати, і меру простіше приймати рішення, бо є рамки відповідальності», - міркує вона.

В Києві у мера величезна відповідальність: від господарських до соціальних і політичних.

«Наші люди хочуть бачити господарника, який буде приймати рішення. Жінка в нас асоціюється з м’якістю, добротою. А наші люди ще потребують жорстких рішень», - каже Марина Хонда.

Також вона пояснила, яку роль у державній службі відіграють деталі.

«Диявол криється в деталях. Ти підписуєш купу документів, все йде величезним потоком. І деталі в самих документах можуть мати наслідки для конкретної людини, для громади. Ти просто можеш пропустити, хтось щось не вичитав. Якщо ти помилився, коли приймаєш рішення щось будувати або конструювати – затягнеться процес, не поїде, не зробиться так швидко. На службі з бюджетним процесом оці деталі вкрай важливі», - каже вона.

Якщо працівник не розуміє систему, як приймаються рішення, як документи проходять процедури – його дуже просто обдурити.

«Мене важко обдурити, бо я перевірю. Я багатьох спеціалістів знаю, бо працюю дуже давно. Це такі деталі, вони важливі. Якщо ти їх не знаєш, тобі несуть інформацію неправдиву, ти не перевіриш, на щось не звернеш увагу, і потім виявиться, що не вийшло так, як планувалось», - пояснює фахівчиня.

Politeka писала про те, що біженки з Афганістану раптово поскаржилися на життя в Україні.

Також Politeka повідомляла, що Київська влада розповіла, чи планується в столиці вводити локдаун через зростання захворюваності новим штамом ковіду.


"Отрута, яку ми не бачимо": перший заступник голови Держекоінспекції розповів про небезпеку мікропластику

Майже два кілометри браконьєрських сіток: у Сулінському заказнику вилучили пастку для риби

В Німеччині – масове забруднення річок, щурячий яд у рибі: у Держекоінспекції пояснили, що Україна не застрахована

На АЗС "ОККО-Драйв" у Києві виявили порушення – екологічна інспекція вимагає усунення

"Сильні разом": як бійці "Омеги" стали частиною великого дня для ветеранів і родин

Держекоінспекція виявила масштабні порушення в заповіднику на Одещині

У МЗС показали, як діти бачать майбутнє екології України

Рік після теракту на Каховській ГЕС: довкілля отримало удар на 77 мільярдів гривень

Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Показати ще