Пьотр Кульпа пояснив, чому Україна не стала членом НАТО та ЄС так швидко, як Польща

Читать на русском
Пьотр Кульпа пояснив, чому Україна не стала членом НАТО та ЄС так швидко, як Польща

Ексміністр праці Польщі Пьотр Кульпа пояснив, з яких причин Україна вирішила зупинитися на Угоді про партнерство та співпрацю з ЄС, хоча Польща відразу заявила про свій намір приєднатися до Євросоюзу та НАТО.

Про це він розповів у програмі Вадима Трюхана «Дипломатична кухня».

Як зазначає гість програми, Угорщина, Чехія та Польща чітко заявили про своє бажання стати частиною ЄС, натомість Словаччина такого прагнення не виявляла, а тому стала членом НАТО через 5 років. Тобто, констатує Пьотр Кульпа, держави мали консенсус у цьому питанні і суспільство дотримувалося тієї ж думки.

На його думку, це ключовий фактор, але свою роль відіграла також криза. Як пояснює ексміністр, криза ставить виклик, є проблемою, але вона і дає шанс. Тобто Польща, пояснює він, скористалася кризою як моментом для швидкої трансформації. «Україна пішла легкою, але дуже дорогою дорогою: замість того, щоб відрізати хвіст одним ударом, вона переживала ці відрізання кілька разів», - стверджує Пьотр Кульпа.

Загалом же, міркує він, причин можна знайти масу. «Я не дивився б на це з погляду бідної жертви: України, яку звідкись викидають, не приймають», - зазначає колишній міністр.

Зокрема, підкреслює він, можна розглянути навіть це питання з точки зору менталітету. Аби не бути голослівним, гість програми розповідає про експеримент із дітьми: їм поставили умову, що вони через 2 години отримають 2 тістечка, якщо 1 з’їдять за 40 хвилин. У результаті виявилося, зазначає Пьотр Кульпа, що діти, які зачекали, досягли більшого успіху у житті, аніж ті, що поспішили.

Отже, констатує він, вся справа у відповідальності. «Якщо шукати ще глибші причини, то я думаю, що Україна не стала Річчю Посполитою – республікою, загальною річчю. Дуже глибока радянська парадигма, що країна нам щось винна», - підсумовує гість програми.

Як повідомляла Politeka, Кульпа розповів про послідовне прагнення своєї країни до членства в НАТО та ЄС.

Також Politeka писала про те, що Бортник розповів, наскільки істотною є підтримка НАТО для України.


Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Ці малюнки можуть змінити майбутнє: як українські діти через творчість рятують природу

АЗС "ЄВРО5" на Київщині відмовилась пустити екоінспекторів на перевірку: тепер їм загрожує штраф у 170 тисяч гривень

У Броварському районі закопували відходи просто в землю: Держекоінспекція викрила незаконне звалище

Браконьєр спіймав риби на понад півмільйона гривень на Кіровоградщині: подробиці масштабної операції

Пільги та забруднені землі: важлива зустріч у Вараші за участі народних депутатів, екоінспекторів та громади

Показати ще