Екоподаток на розміщення відходів повинен не наповнювати бюджет, а стимулювати компанії зменшувати їх кількість – екологи

Читать на русском
отходы

Екологічний податок на розміщення відходів має слугувати не для наповнення державного бюджету, а стимулювати підприємств зменшувати кількість цих відходів, та запроваджувати системи вторинного використання сировини.

Як пише "Униан", про це йдеться у листі Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ) до Голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

Так, у ПАЕУ проаналізували два законопроєкти з цієї теми, подані до ВР - № 6345 та №6345-1, і висловили свої зауваження.

«На жаль, крім фіскальної функції, проєкт №6345 не передбачає жодних механізмів стимулювання до здійснення природоохоронних заходів. Адже навіть в пояснювальній записці до проєкту автори зазначають: «завданням проєкту є збільшення надходжень до Державного бюджету від екологічного податку за розміщення відходів», а не формування системи належного поводження з відходами», - наголосили екологи у листі.

Крім того, автори законопроєкту зазначають, що збільшення екологічного податку має слугувати для забезпечення захищеності суспільства від екологічних катастроф, та досягнення європейського рівня охорони довкілля. Проте арифметичне збільшення податків не призведе до покращення стану навколишнього середовища в нашій країні, підкреслили у ПАЕУ.

«Основна ціль державної політики у сфері управління відходами – це дотримання ієрархії управління відходами, впровадження заходів, що сприяють повторному використанню продукції та підготовці до повторного використання відходів, рециклінгу та відновлення, а також запровадження принципу «забруднювач платить». При цьому цілі досягаються такими заходами, як заохочення та підтримка проектування та використання ресурсоефективної продукції, а також продукції, придатної до ремонту, повторного використання та модернізації», - підкреслюють екологи.

Автори листа переконані: збільшення податкового навантаження за розміщення відходів без впровадження заходів, спрямованих на запобігання їх утворення, ніяк не вирішить питання з погіршенням екологічної обстановки у регіонах, та не допоможе досягти європейського рівня охорони довкілля.

«Що стосується альтернативного проекту 6345-1, він є більш системним в частині залежності податкового навантаження від інвестицій у сферу екологічної модернізації, але все ж недостатнім для формування системи заходів, спрямованих на запобігання утворення відходів», - наголошують екологи.

Автори переконані: українські підприємства зацікавлені у тому, щоб використовувати видобувні відходи як втосировину для будівництва доріг, дамб, та зменшувати обсяги утворення відходів, проте їх зацікавленість має стимулюватися та підтримуватися на державному рівні.

«Для системного вирішення існуючої проблеми необхідно синхронно забезпечити доопрацювання та прийняття у другому читанні та в цілому законопроекту «Про управління відходами» №2207-1-д. Разом з тим необхідно внести зміни до Податкового кодексу у частині підвищення ставок екологічних податків за розміщення відходів, у сукупності із можливістю застосування понижуючих коефіцієнтів у разі вжиття природоохоронних заходів, а також сформувати систему податкових стимулів та преференцій, які підтримують заходи попередження утворення відходів та вводять механізми рециклінгу, а також інвестують кошти у сферу переробки відходів.


Сума пред’явлених претензій та позовів складає понад 570 млн гривень: Держекоінспекція звітувала про порушення екологічного законодавства

"Допомагати колегам адаптуватися до мирного життя": Держекоінспекція Поліського округу підтримує ветеранів, які повертаються з фронту

Світлана Гринчук повідомила про важливий напрямок діяльності Міндовкілля: "Посилити позиції екологічної освіти"

Збитків на понад 3,6 млн гривень: Держекоінспекція розповіла про колосальну шкоду від дій Коростишівського МКП "Водоканалу"

Очільниця Міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук розповіла про атаку дрона Чорнобильської АЕС

Стартує з 17 лютого: Держекоінспекція заявила про початок спецоперації "Первоцвіт-2025"

Держекоінспекція провела розрахунок засмічення земель державної власності на Київщині: збитків на понад 6 мільйонів гривень

Держекоінспекція назвала головних порушників екологічного законодавства за тиждень: розраховано збитків на суму більше 65 млн гривень

План дій до 2030 року: Світлана Гринчук розповіла про заходи по рятуванню річки Рось

Суд ухвалив важливе рішення: частково обмежене скидання зворотних вод у річку Рось

Заборона діятиме з 15 лютого по 31 березня: Держекоінспекція випустила важливе попередження

Сотні метрів сіток: Держекоінспекція виявила незаконні засоби лову у межах Сулинського заказника

Держекоінспекція назвала головних порушників природоохоронного законодавства: розраховано збитків на суму 35 млн гривень

Українські медзаклади отримали 100 сучасних УЗД-апаратів від уряду Республіки Корея

Міськрада має відшкодувати збитки в розмірі майже 14 млн гривень: Держекоінспекція виявила незаконну вирубку дерев

Світлана Гринчук повідомила про посилення партнерства зі World Bank Ukraine: реформа водної політики та моніторингу довкілля:

Держекоінспекція обробила тисячі звернень через "Екозагрозу": розмір збитків довкіллю перевищив 28 млрд грн

2 млн євро для спільного проекту: Світлана Грінчук розповіла про важливу співпрацю з Фінляндією

Держекоінспекція виявила незаконну порубку лісу: громадськість повідомила за допомогою вебресурсу "ЕкоЗагроза"

Показати ще