ФРУ закликала президента ветувати закон №5600: його норми ухвалені кулуарно та непрозоро

Читать на русском
Верховна рада, скрін

Норми закону №5600, який ухвалила Верховна Рада наприкінці листопада, мають непередбачувані наслідки для багатьох галузей економіки України, не будуть підтримувати розвиток виробництва та не сприятимуть покращенню інвестиційного клімату.

Крім того, закон не пройшов належного обговорення з бізнесом та всіма зацікавленими сторонами, а окремі зміни до другої версії були узгоджені кулуарно та непрозоро. Тому президент має накласти вето на закон, та відправити його на доопрацювання, пише РБК.

Про це йдеться у відкритому листі до президента Володимира Зеленського від Федерації роботодавців (ФРУ).

«Потребують суттєвого доопрацювання його положення щодо скорочення терміну на включення сум ПДВ до податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними з 1095 до 365 календарних днів, обмеження виїзду керівника платника податків за кордон за наявності податкового боргу понад 1 млн, а також обмеження 50% суми від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих років, яку можжна включити у фінансовий результат до оподаткування для великих платників податків, особливо після складного 2020 року, пов’язаного з світовою пандемією та карантинними обмеженнями», - перераховують у ФРУ.

Також потребують доопрацювання норми, які передбачають збільшення ставки екологічного податку на двоокис вуглецю, запропонованого під гаслами боротьби за екологію. На переконання ФРУ, ці норми виглядають дивно на тлі масової легалізації ввезених в Україну вживаних легкових автомобілів, які значно шкодять довкіллю. Крім того, у ЄС подібні платежі спрямовуються на рішення екологічних задач, а не виконують фіскальну функцію.

«Слід наголосити, що ЄС ставить перед Україною високі вимоги щодо екомодернізації промисловості, невиконання яких призведе у найближчому майбутньому до посилення бар’єрів на шляху до європейських ринків», - нагадали у ФРУ.

Не може бути прийнята роботодавцями також норма, відповідно до якої у всіх без виключення підприємств під час продажу знеціненого та списаного майна у вигляді металобрухту (авто, станки, вагони, арматура) держава забиратиме 20% від ціни проданого брухту у вигляді зменшення податкового кредиту. А підвищення ренти на радіочастотний ресурс ставить у скрутне положення мобільних операторів, та порушує Меморандум з урядом 2019 року.

«Необгрунтованим є скасування без обговорення, у останні хвилини голосування, норми про включення логістичних витрат у розрахунок рентної плати на руди заліза, адже для розрахунку взятий індекс Китаю, тобто дуже віддаленому ринку. Зменшувати розмір індексу на логістичні витрати рекомендовано МВФ, Світовим банком та Організацією економічного співробітництва та розвитку», - підкреслили у ФРУ.

Також, на їхнє переконання, не є економічно обгрунтованим запровадження оподаткування в 18% доходів, які отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, вирощеної на ділянках сукупним розміром понад 0,5 га.

«Повністю не сприймається платниками податків порушення принципу стабільності податкового законодавства у зв’язку зі внесенням змін до Податкового кодексу без дотримання шестимісячного терміну до початку нового бюджетного періоду. З огляду на все сказане, ФРУ просить президента скористатися своїм правом вето до зазначеного закону, та запропонувати РВ переглянути вищезазначені норми», - резюмували у Федерації.

Як відомо, Верховна Рада ухвалила закон №5600 у другому читанні 30 листопада. Цей проєкт був розкритикований міжнародними та українськими бізнес-асоціаціями як такий, що збільшує податковий тиск на підприємства, і сприятиме подальшій тінізації української економіки. У свою чергу економісти звертали увагу, що ухвалення цього закону призведе до підвищення цін на товари і послуги мінімум на 15-20%.


Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Ці малюнки можуть змінити майбутнє: як українські діти через творчість рятують природу

АЗС "ЄВРО5" на Київщині відмовилась пустити екоінспекторів на перевірку: тепер їм загрожує штраф у 170 тисяч гривень

У Броварському районі закопували відходи просто в землю: Держекоінспекція викрила незаконне звалище

Браконьєр спіймав риби на понад півмільйона гривень на Кіровоградщині: подробиці масштабної операції

Пільги та забруднені землі: важлива зустріч у Вараші за участі народних депутатів, екоінспекторів та громади

У Держекоінспекції розкрили небезпеку: Україні загрожують кислотні дощі через ракети та опади

Під Києвом бульдозером закопували відходи прямо в землю — Держекоінспекція залучила поліцію

На Полтавщині Держекоінспекція викрила браконьєра з уловом на 374 тисячі гривень

Держекоінспекція переймає європейський досвід – що це означає для нашого довкілля

Мільйонні збитки, тисячі дерев знищено, річки забруднено: Держекоінспекція підбила підсумки тижня

Україна готується до нових правил екозлочинів: т.в.о голови Держекоінспекції Ігор Зубович відвідав конференцію у Братиславі

На Миколаївщині затримали браконьєра з "уловом" на 390 тисяч гривень: Держекоінспекція показала результат рейду

Риболовля обернулась штрафом: Держекоінспекція затримала порушника на Кременчуцькому водосховищі

День вишиванки в Тирасполі: український рух у Придністров’ї набирає силу

Мільйони збитків для природи: кого цього тижня Держекоінспекція спіймала на порушеннях

Показати ще