Суддя КАС ВС Раїса Ханова: Суд не отримує реальних матеріалів щодо підстав накладення санкцій
10 вересня 2021 року судді Верховного Суду взяли участь у VІ Міжнародному форумі із захисту бізнесу.
Про це повідомляє прес-служба Судової влади, пише "Адвокат пост".
Секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі ВС Раїса Ханова на сесії «Бізнес VS санкції» розповіла про проблеми, з якими стикається КАС ВС під час розгляду справ про оскарження санкцій, зокрема щодо необґрунтованого застосування штрафних санкцій до платника податків(постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/14922/18-а), і продемонструвала презентацію на тему «Економічні санкції: вплив на платників податків».
Спікерка зосередилася на таких питаннях: яким чином законодавець реагує на судову практику; як норми ПК України узгоджено з економічними санкціями у зв’язку з непропорційністю в правовому механізмі; порядок притягнення до відповідальності; реагування на застосування правил ліцензування; стягнення бюджетної пені; врахування практики ЄСПЛ, у тому числі принципу належного урядування тощо.
Суддя КАС ВС звернулася до правової позиції щодо ліцензування реалізації пального, згідно з якою в разі відсутності правового регулювання та фактичних умов, за яких господарська діяльність платника податків могла б бути законною, зокрема відсутності перехідного періоду уведення такого регулювання, необґрунтованим є накладення штрафних санкцій при здійсненні реалізації пального (скрапленого газу) без наявності чинної ліцензії (постанова від 16 грудня 2020 року у справі № 520/13020/19).
Окрім того, Раїса Ханова зауважила, що нарахування бюджетної пені передбачає попереднє погашення суми податкового боргу. Зменшення абсолютного значення податкового зобов’язання не доводить факт сплати авансових платежів із податку на прибуток, що вказує на відсутність об’єкту нарахування пені та доводить безпідставність заявлених до стягнення сум пені за спірною податковою вимогою (постанова Верховного Суду від 3 березня 2020 року у справі № 520/11625/18).
Секретар судової палати вказала, що з огляду на суспільну вагомість політико-правових санкцій і брак доказів провадження у справах просуваються неквапливо. Вона порівняла поточну ситуацію в Україні з досвідом США, де також є спеціальний закон про санкції, але судді розглядають справи десятиріччями, а рішень по суті досі немає. Наразі завдяки принципу офіційності КАС ВС застосовує своє право витребування доказів, щоб самостійно переконатися, яким чином укази були реалізовані чи просто проголошені, зокрема щодо ліцензій за користування надрами, до телеканалів.
Однак зазвичай суд не отримує реальних матеріалів щодо підстав накладення санкцій. Це, на переконання доповідачки, зумовлено неякісним правовим механізмом і неоднаковою поведінкою суб’єктів ініціювання санкцій: «Адміністративний суд не обмежений повноваженнями перевіряти дотримання формальностей і процедури ухвалення рішення про санкції та наявність підстав для їх застосування. Ми маємо всі підстави на відкритий, публічний професійний аналіз цих правовідносин».