До цього ми працювали за схемою ХІХ сторіччя, виключно академічні напрямки, - ексміністр культури
Музикант, генеральний продюсер фестивалю «Трипільське коло» Орест Журавчак у програмі Олексія Толкачова «БДСМ. Болючі розмови» розповів про трансформації Міністерства культури.
«У державному плані 2014 рік став переломним. Було розписано, що до Міністерства культури мав туризм відійти. Тому що відривати туризм від культури – це алогічно. Туризм формує економіку. Для туризму потрібна інфраструктура, туризму треба «для чого» і «що». А в «що» входять музеї, фестивалі, концерти, все, що пов’язано з культурою. Це якісь майстер-класи, це народно-ужиткові унікальні, що він купить і приїде: «Ось це я купив!», так як я з різних країн собі привозив, в Японії купив якийсь японський цей вєєр, наприклад, або там привіз кімоно, що мені дали. Це все є, те що унікальне, що хочеться привезти з собою. Це все є наша культура», - каже колишній міністр культури.
Зараз нарешті туризм з’єднали з Міністерством культури, хоча це ще було записано у програмі ще в 2014 році.
«Почали працювати, нарешті структуризацію Мінкульту зробили, з’явився там департамент креативних індустрій, який вже в цю сторону теж починає рухатися. Бо до цього ми працювали за схемою ХІХ сторіччя, виключно академічні напрямки. Це стосувалось енжіо, громадського сектору. Креативного сектору – його не було в полі зору цілого міністерства держави. Зараз, слава Богу, це розширилось», - каже він.
Запустили програми – туристичні магніти.
«Агенція туристична з’явилась, яка почала уже KPI виставляти, вираховувати економіку, скільки туризм приносить і так далі. Уже звітують, яким чином вони збільшують інфраструктуру, товарообіг, кількість людей, скільки там залишають люди середній чек, відвідуючи культурні заходи. Супер! Це все ми робили, коли робили «Трипільське коло» з 2008 по 2015 рік», - зазначає колишній міністр.
Politeka повідомляла думку Рибчинського, що «Лісова пісня» Лесі Українки – це код нації.
Також Politeka повідомляла, що Питання шляхетності, толерантності і вишуканого українського аристократизму Тарас Кремінь пов’язує з бароковими часами.