Алушкін пояснив суть «мильних опер»: «Це утилізація вільного часу людини за певними алгоритмами»

Читать на русском
Алушкін пояснив суть «мильних опер»: «Це утилізація вільного часу людини за певними алгоритмами»

Віртуалізація виробляє виробництво споживання, без нього конкуренція між монополіями буде неможлива через надлишок товару. Про це у програмі Руслана Бізяєва «Культ особистості» розповів доктор філософії Сергій Алушкін.

«Цей товар об'єктивно не потрібен людям у такій кількості, а виробляти його в меншій кількості просто неможливо. Ми не можемо змусити велику промисловість обмежити своє виробництво. З цим зараз пов'язано особливо багато фантазій у різних екологів, що потрібні якісь етичні норми виробництва і споживання. Насправді це абсолютно контрпродуктивно для розвитку капіталу. Будь-який капітал прагне до самозростання, інакше в ньому сенсу немає. Тому у світовій суспільній системі відбувається виробництво споживача», - міркує він.

Вчений пояснив, за рахунок чого це можливо.

«Зараз спостерігається така некапіталістичність капіталістичного. Деякі речі виробляються не на продаж. Наприклад, серіали, вони очевидно не приносять прибутку. Коли глядачі в останній раз платили підписку за Нетфлікс або інші платформи, щоб подивитися серіал? Зазвичай ми їх «спірачуємо», і виробники серіалів прекрасно це знають», - зазначає Алушкін.

Він пояснив, у чому сенс застосування серіалу як такого суспільного продукту.

«Він виробляє споживача, який буде його дивитися, бачити певний образ життя, і який потім буде купувати побічні продукти. Якщо дивитися складніше, то споживання серіалів або ютуб-програм - це утилізація вільного часу людини за певними алгоритмами. Тобто людина залучена в суспільне виробництво навіть у свій вільний час», - каже філософ.

Такі практики віртуалізації видно на прикладі фашистської Італії в ХХ столітті. Всі люди так чи інакше були залучені в якесь дозвілля: обов'язкові гуртки, читання, туризм, футбол і так далі.

Politeka повідомляла думку Кошулинського, що над українцями тяжіє «совкове» минуле.

Також Politeka повідомляла, звідки, за словами Андрусіва, в українців береться комплекс меншовартості і які його наслідки.



У МЗС показали, як діти бачать майбутнє екології України

Рік після теракту на Каховській ГЕС: довкілля отримало удар на 77 мільярдів гривень

Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Ці малюнки можуть змінити майбутнє: як українські діти через творчість рятують природу

АЗС "ЄВРО5" на Київщині відмовилась пустити екоінспекторів на перевірку: тепер їм загрожує штраф у 170 тисяч гривень

У Броварському районі закопували відходи просто в землю: Держекоінспекція викрила незаконне звалище

Показати ще