ЗМІ: як не повернути мільйонний кредит, заручившись судовим рішенням

Читать на русском
гроші, гривня

Про це пише портал "Політрада". Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Нещодавно розгорівся і триває гучний скандал, між іноземним інвестором «Сканія Україна» та колишніми офіційними дилерами цієї компанії, ТОВ «Журавлина» та ТОВ «Проскан». Характерно, що українські фронт-мени цього конфлікту фігурують і в інших скандальних кримінальних корупційних історіях. Тому, конфлікт «Сканія» VS дилери ексклюзивним не виглядає. У ЗМІ його одразу назвали великою аферою.

Далі – детальніше.

Щодо згаданого скандалу: його суть зводиться до того, що екс-дилери вимагають від «Сканії» нібито недоотриману вигоду – майже 300 мільйони гривень – на двох – «Проскан» і «Журавлину». Як неодноразово згадувалося в ЗМІ, це перевищує річний обсяг інвестицій «Сканія» в економіку України.

Передісторія у двох словах:

У 1999 році «Сканія» та «Журавлина» уклали угоду про автомайстерню. Все було нормально, поки у 2008 році всі акції «Журавлини» придбав Олег Політило, ставши одноосібним власником. Згодом з’ясувалося, що у автомайстерні, при обслуговуванні машин компанії, ставлять старі та несертифіковані запчастини. Це при тому, що автомайстерні були поставлені нові запчастини на пільгових умовах та у відповідності з угодою. Іноземним партнером, як свідчать матеріали судових справ, було встановлену ще цілу низку порушень договору та контрактів, котрі українські дилери виправляти не збиралися. «Сканія» була змушена в односторонньому порядку розірвати договір, скориставшись відповідним пунктом договору та попередила, у встановленому законом порядку, дилерів. Ті, своєю чергою, розірвання договору проігнорували і заявили про ніби-то недоотриману вигоду.

У вересні 2020 року Господарський суд Київської області, в особі судді Чонгової (громадянки РФ (https://nashigroshi.org/2017/11/21/suddya-hospsudu-kyjivskoji-oblasti-pislya-majdanu-otrymala-rosijskyj-pasport/) котра після винесення цього рішення терміново пішла у відставку), визнав, що «Сканія» мусить сплатити 123 мільйони гривень на користь своїх колишніх дилерів. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92003943). Тоді іноземний інвестор заявив, що їхні докази та документи суд до уваги не взяв та назвав інвестклімат в Україні токсичним. https://biz.liga.net/ekonomika/avto/novosti/investklimat-ukrainy-toksichen-shvedskaya-scania-jaluetsya-na-ukrainskie-sudy

Апеляційний суд згодом все-ж таки це рішення скасував (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98200996). https://biz.nv.ua/ukr/markets/skaniya-vigrala-sud-v-ukrajini-bilsh-nizh-na-100-mln-grn-50167707.html. Але прикметним є те, що за 2 дні до цього, дивовижним чином, вже інша суддя Господарського суду м. Києва винесла аналогічне дивне рішення вже на користь партнера Журавлини, фірми «Проскан», директор та бенефіціар якої виступав зокрема представником Журавлини в судах.

Разом з гучним скандалом світ отримав меседж: справи з Україною мати небезпечно. А головна небезпека – в корумпованих судах. Про це заявляв Хокан Йюде, генеральний директор «Сканія Україна», в інтерв’ю європейським ЗМІ.

В принципі, в українських мас-медіа достатньо об’єктивної інформації (з документами, рішеннями судів, копіями договорів тощо) про цей сандал, щоб скласти до купи всі пазли, тож рухаємося далі.

Придивомося пильніше до українських бізнесменів аби виключити упереджене ставлення, адже інвестиції – це добре, але чи не мали місця утиски до вітчизняного виробника з боку міжнародного автогіганта?

Тож ТОВ «Проскан». У відкритих джерелах є інформація про те, що ця компанія і її керівник персонально замішані у брудній історії. Співзасновником та директором «Проскану» був такий собі Сергій Крикуненко, котрий у 2013 році взяв кредит у банку ПАТ «КБ Преміум» під іпотеку власного майна, комплексу виробничих будівель, що знаходиться на вулиці Кільцевій. Сума - 4 мільйони доларів. Крикуненко кредит не повернув і майно перейшло, відповідно до договору, банку. А тепер Крикуненко цинічно намагається і майно повернути, і кредит не виплачувати, котрий, з відсотками, тільки на 2017рік (початок судової епопеї з банком) вже склав 6 мільйонів доларів! Як свідчить державний реєстр судових рішень, «Проскан», в особі Крикуненка, вже 4 роки влаштовує судову тяганину з банком за майно, котре відійшло банку на цілком законних підставах.

Шахрайська схема тут навіть не замаскована:

особа (в даному разі – Крикуненко) бере кредит під заставу майна – умисно не повертає його – майно відходить банку. Особа, використовуючи корумпованість певних суддів, починає судову тяганину і впродовж кількох років кошмарить банк сотнями надуманих штучних позовів, проваджень та судових справ.

А в процесі реалізації схеми, «Проскан» відступає частину заборгованості перед ПАТ «КБ Преміум» своїй же афілійованій компанії - ТОВ «А-Поінт», яка в свою в чергу, в якості забезпечення виконання зобов’язань з повернення коштів, укладає з банком другий договір іпотеки на цей же комплекс будівель. Тобто, одні і ті ж будівлі підприємці роблять предметом застави двічі.

Далі – за планом: «Проскан» та «А-Поінт» перестають платити і відсотки за кредитом, і самі кредити.

Що при цьому робить банк? У 2017 році в рахунок погашення заборгованості звертає стягнення на предмет іпотеки та продає це майно іншій юридичній особі. Начебто звичайна процедура. Але не цього разу. Тут починається найцікавіше.

А саме:

Дві юридичні особи - «Проскан» та «А-Поінт», маючи непогашену заборгованість перед банком в розмірі понад 6 млн доларів, активно намагаються забрати майно у добросовісного набувача – особи, що купила його у банку! А тепер змушена роками поневірятися у судах і відбиватися від надуманих позовів схемачів.

Власне, для того, аби розпочати судову тяганину, були потрібні підстави. Звісно, їх не було. В хід іде інша схема: придумати якийсь позов і накласти арешт на майно, щоб сказати, що банк не мав права відчужувати майно, бо на той момент воно було під арештом. Так і зробили:

З’являється позов про якийсь захист авторських прав на суму аж 75 000 гривень. Скеровується до Святошинського суду і рішення про арешт майна, котре коштує мільйони - готове! Справу зроблено - арешт накладено. Згодом, шляхом нехитрих маніпуляцій, самим позивачем арешт було знято, як відпрацьований матеріал.

Однак, цього разу схема не спрацювала, бо її автори помилилися зі строками, вони не знали напевно, коли саме банк почне процедуру відчуження майна. Отож, на момент відчуження банком іпотечного майна, жодного арешту на ньому не було. Про це свідчать матеріали з реєстру. Однак, це не убезпечило ані банк, ані добросовісного покупця майна від проблем. «Проскан» та «А-поінт» закидають їх позовами, цинічно стверджуючи, що арешт був саме в потрібний їм момент.

Слідкуйте за руками, панове: як легко і впевнено підприємці жонглюють судовими рішеннями! Вони заздалегідь впевнені у результаті, хоча позови більш ніж сумнівні. В черговий раз напрошується висновок: суди і окремі судді – безпосередні учасники таких схем, що не виглядає дивним з огляду на суцільну підтримку з боку колишніх суддів-фігурантів кримінальних справ - https://sudreporter.org/iemelianov-tatkov-i-kompaniia/

Справа розглядається вже кілька років поспіль, навіть встигла побувати у Верховному Суді. Він повернув її на новий розгляд, зазначивши, що для витребування майна з нібито незаконного володіння, «Проскан» повинен довести, що воно вибуло поза його волею та перший правочин - договір іпотеки - повинен бути визнаний недійсним.

Безглуздям було б вважати, що майно за договором іпотеки вибуло «поза твоєю волею». Це просто смішно і абсурдно, адже директор «Проскану» Крикуненко особисто його підписав, як, власне, і договір кредиту. І кошти отримав теж особисто. Тобто, «поза його волею» це ніяк відбутися не могло.

Зауважимо, що договір іпотеки, на підставі якого майно перейшло до банку - дійсний та чинний, ніким і досі не скасований, а заборгованість за кредитами не погашена. Це видно з відкритого джерела - реєстру. Там є навіть рішення Верховного Суду від 2018 року, що набуло законної сили, про стягнення з ТОВ «Проскан» частини заборгованості за кредитами у розмірі близько 100 мільйонів гривень. І навіть справа про банкрутство ТОВ «Проскан» була відкрита. Проте і досі «Проскан» нікому нічого не повернув. І не збирається. А навіщо повертати борги, коли є «правильні» судді і можна хоч все життя гратися у судові процеси?

Ця справа нині знаходиться на контролі в обуреної громадськості.

Жах і цинізм ситуації не в тому, що світ кишить дрібними та крупними аферистами, шахраями та рейдерами. Самий справжній кошмар у тому, що захиститися від них вкрай важко. На перше і останнє місце, де мала б відновлюватися справедливість – суди – надії майже немає. Отримати справедливе і законне рішення просто так – не реально. Правда – на боці корумпованого, заможного і цинічного?

Чи приведе симбіоз рейдерства з шахрайством до мети Крикуненка – і кредит не повернути, і майно забрати? В правій державі така особа давно була б за ґратами, а в Україні вона ґендлює судовими рішеннями, як циган кіньми.

Така сама ситуація і з компанією «Сканія»: «Проскан», разом з «Журавлиною» вимагають від автогіганта мільйони доларів за нібито недоотриману вигоду в той час, коли вони вже начебто не були дилерами компанії – про це свідчать документи.

Така ж масштабна афера? Ця схема буде розібрана нами на атоми і молекули та оприлюднена. Всі її персонажі – явні і приховані – будуть озвучені.


Держекоінспекція розповіла про порушення за тиждень: збитків майже на 12 мільйонів гривень

Як забезпечити деревиною бізнес і зберегти екологію: на Рівненщині обговорили проблеми галузі з першим віцеспікером Ради

"Відповідність європейським стандартам": Держекоінспекція підтримує розвиток біоетанолу для екологічно чистого транспорту

Омбудсман України закликав до дій на рівні ООН: "Світ має зупинити агресора"

Перший заступник голови Держекоінспекції розвінчав міфи про роботу екоінспекції: “Це не про штрафи”

Світлана Гринчук повідомила про партнерство з ЄБРР: 9 мільярдів євро для водної безпеки та відновлення Чорнобиля

У Звягелі відбувся Форум, на якому обговорювали нові екологічні правила і повноваження: "Громади — ключ до збереження природи"

Вогонь під контролем: у Житомирській області розгорнули боротьбу з весняними підпалами

Перехід на європейську модель охорони природи: підприємства зобов’яжуть створити власну еко-службу

Збитків на понад 11 мільйонів: Держекоінспекція назвала найрезонансніші порушення тижня

Народний депутат Арсеній Пушкаренко: 16-й пакет санкцій посилює тиск на росію

Перший заступник Голови Держекоінспекції Дмитро Заруба розповів про екологічні виклики України в інтерв'ю на POLIT Бюро

Масовий збір березового соку дозволений лише за наявності спеціального лісового квитка: Держекоінспекція нагадала про дозволи і штрафи

Браконьєри на території Сулинського заказника: Держекоінспекція вилучила понад кілометр сіток із живою рибою

Поєднує дітей навколо планети: стартував Міжнародний екологічний конкурс малюнків, кожна дитина може взяти участь

Очільниця Міндовкілля Світлана Гринчук розповіла про поглиблення співпрацю з ООН: захист довкілля та відновлення лісів

Держекоінспекція виявила на Одещині незаконну вирубку на 600 тисяч гривень: знищили понад 130 дерев

Ситуація у нацпарках України – головне з поїздки Світлани Гринчук: законодавчі колізії, підтримка тварин та безбар’єрність

Екологічні збитки становлять 537 тисяч гривень: у Житомирській області виявили незаконну вирубку лісу

Показати ще