Закон про підвищення акцизу на ТВЕН за півроку приніс казні 6,2 млрд грн — Юрій Гаврилечко

За два роки саме завдяки роботі фінансового Комітету були збільшені ліміти доходу, які дозволяють платникам перебувати на єдиному податку, і проведена реформа податкової відповідальності

Як пише Delo.ua, з 1 січня 2021 року, за півроку після прийняття закону №466 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністративних податків", ініційованого головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим, державний бюджет отримав додаткові 6,2 млрд грн.

Про це у своєму блозі на порталі "Коментарі" написав економічний експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко. Він констатував, що, незважаючи на бурхливі дискусії і хвилю цілеспрямованої інформаційної кампанії проти передбаченого законом підвищення ставки акцизного податку на електронні сигарети, документ приніс істотну користь як державі, так і бізнесу.

"Законопроект №1210, який став Законом України №466 і запрацював з 1 січня 2021 року. Судячи з матеріалів ЗМІ, здавалося б, все, з цього моменту нас повинен був очікувати крах безлічі галузевих ринків. Зокрема, електронних сигарет. І все тому, що голова податкового комітету Гетьманців пролобіював підвищення ставок акцизного податку на ТВЕН (IQOS, GLO тощо) на 320%. Але ... через півроку бюджет країни отримав додатково 6,2 млрд грн надходжень, а електронні сигарети нікуди не зникли і тільки нарощують обсяги продажів", — свідчить експерт.

Гаврилечко помітив очевидну тенденцію. Як правило, українські ЗМІ миттєво вибухають обуренням лише тоді, коли законодавчі ініціативи профільного комітету парламенту виштовхують зі звичної зони комфорту олігархів і монополістів надприбуткових, часто небезпечних для здоров'я українців товарних ринків. У свою чергу абсолютно непоміченими залишаються законопроекти, що відкривають країні інноваційні шляхи розвитку, за якими слідує цивілізований світ.

"Набрання чинності Законом України "Про платіжні послуги" № 1591-ІХ, прийнятого парламентом 30 червня 2021 року, пройшло практично непоміченим. При цьому саме цей закон створює умови для впровадження в Україні концепції відкритого банкінгу( Open banking), яка повинна об'єднати різних постачальників платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему і відкрити Pay Pal дорогу в Україну, чого вже кілька років чекають багато користувачів торгових інтернет-сервісів. Але про це в ЗМІ — повна тиша", — пише Гаврилечко.

Експерт резюмував, що за останні два роки саме завдяки роботі фінансового Комітету були збільшені ліміти доходу, які дозволяють платникам перебувати на єдиному податку (для 1 групи — до 1 млн грн, 2 групи — до 5 млн грн., 3 групи — до 7 млн грн); введені антиофшорные правила BEPS, введена прискорена амортизація і збільшена вартість основних засобів; збільшено з 20 до 40 млн грн поріг застосування податкових різниць (при обчисленні податку на прибуток); проведена реформа податкової відповідальності, при якій залучити платника податків до відповідальності стане можливим виключно за наявності доведеної в суді вини.

"Коли особливої єдності в прийнятих економічних законопроектах серед монобільшості немає, непогано б опозиціонерам перейти від критики до дій. Наприклад, до внесення поправок до законопроектів та активізації підготовки власних, альтернативних проектів, а також до роботи із зацікавленими сторонами. Про що це я? Та про те, що до вже багаторазово згадуваного законопроекту №5600 подано понад 11 000 поправок! Ні, ну можуть же, коли захочуть!"- підсумував Юрій Гаврилечко.