Ми беремо якусь ідею і робимо так, щоб у неї повірили, - експерт-міжнародник

Читать на русском
Ми беремо якусь ідею і робимо так, щоб у неї повірили, - експерт-міжнародник

У нас зовнішня політика дуже боїться порожнечі, якщо ми раптово зрозуміємо, що ідея, в яку ми увірували, була не дуже вдалою. А у нас саме так і відбувається. Про це у програмі Юрія Романенка «Романенко. Бесіди» розповів експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Ілія Куса

«Ми беремо якусь ідею і робимо так, щоб у неї повірили. І все, по-іншому нічого не відбувається. Так було з євроінтеграцією. Так само і щодо ситуації з Донбасом. Зараз у нас мир – за всяку ціну, як ти смієш говорити, що стіну побудувати?! Таке було два роки тому: це наші території, наші люди, ми їх повернемо в будь-якому випадку! Минуло два роки і в простір починають закидати ідеї, що стіну, може бути, заморозити, напевно, ми не зможемо, може, варто дійсно подумати про те, що ми не повернемо найближчим часом ці території. Може бути, варто подумати про потужне заморожування конфлікту надовго?», - розповідає він.

Експерт вказує, що проблема крайнощів – це бич зовнішньої політики України.

«Я не можу сказати, з яких глибин це все береться. Зрозуміло, це береться більше з внутрішньої політики, з тканини соціуму, це глибинний народ. У інших країн є такі ж болі і такі ж таргани в голові. Але різниця в тому, щоб не допускати, щоб ці таргани перекочували на вищий рівень прийняття політичних рішень. Одна справа, як мислить суспільство, маси в цілому, звичайний обиватель. Але коли це починає робити людина, яка приймає рішення у зовнішній політиці - це страшно», - робить висновок Куса.

Раніше Politeka повідомляла зі слів Куси, що у України є шість місяців, щоб сформулювати альтернативний текст Мінських угод.

Також Politeka повідомляла слова Тагієва, що Ще в 2013 році ніхто не очікував, що в нашій країні таке може статися.


На АЗС "ОККО-Драйв" у Києві виявили порушення – екологічна інспекція вимагає усунення

"Сильні разом": як бійці "Омеги" стали частиною великого дня для ветеранів і родин

Держекоінспекція виявила масштабні порушення в заповіднику на Одещині

У МЗС показали, як діти бачать майбутнє екології України

Рік після теракту на Каховській ГЕС: довкілля отримало удар на 77 мільярдів гривень

Підрив Каховської ГЕС: вода стала отрутою, а дельфіни – жертвами

Всесвітній день охорони довкілля: як Житомирщина документує злочини проти природи

Екологічний фронт: Україна бореться за чисте довкілля навіть під обстрілами

Сміття під супутниковим наглядом: як космічні технології допомагають виявляти звалища й економити кошти

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

Природа не може чекати: Україна шукає нові способи фінансування екології разом із BIOFIN

Екоінспекція виходить на новий рівень: керівник Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

"Ми не супергерої": у Держекоінспекції розкрили правду про роботу екоінспекторів

Світло молитви єднає: як діти та дорослі об'єдналися у вірі заради України

Держекоінспекція б'є на сполох: модна катастрофа - як ваша нова футболка нищить планету

Понад 16 мільйонів гривень збитків: на Одещині затримали браконьєра просто в Нацпарку

Сім мільйонів збитків довкіллю за тиждень: що виявила Держекоінспекція

Світлана Гринчук у Дніпрі окреслила план екологічного порятунку області: "Води, повітря і заповідники"

"Це наш екологічний щит": Світлана Гринчук про нову станцію моніторингу

Показати ще