Ялі розповів, чому Білий дім відклав візит українського президента на більш пізню дату

Читать на русском
Ялі розповів, чому Білий дім відклав візит українського президента на більш пізню дату

У своєму блозі «Контрольний удар» політолог-міжнародник Максим Ялі пояснив причини, через які США відтягнули зустріч українського та американського президентів.

На його думку, призначенням такої пізньої дати зустрічі президентів США і України Банковій продемонстрували, чим закінчуються спроби відвертого шантажу і погроз «розвернутися в Азію» в разі, якщо Байден домовиться з Путіним за рахунок українських інтересів, а саме - реалізацією Кремлівського сценарію щодо виконання Мінських угод.

Ялі має на увазі резонансне інтерв'ю спікера української делегації в ТКГ Арестовича на початку цього тижня. І хоча він сам швидко «дав задню», списавши все на свою особисту думку, в адміністрації Байдена прекрасно усвідомлюють, що говорив він не від свого імені, додав політолог.

«Брати на понт» свого головного стратегічного союзника в боротьбі з російською агресією, беручи приклад з Путіна - це, м'яко кажучи, нерозумно і контрпродуктивно. Особливо з огляду на глибину залежності України від фінансової, політичної і військової допомоги з боку США», - вважає Ялі.

Крім цього, на думку політолога, Білий дім дав чітко зрозуміти Києву, що тема про візит Байдена до Києва на святкування тридцятиріччя Незалежності України остаточно закрита і варто припинити спекуляції з цього приводу.

«Тим самим Байден продемонстрував, що не братиме участі в «Кримській платформі», щоб не дратувати Путіна і ставити під загрозу «перезавантаження» відносин з ним, з огляду на «чутливість» теми особисто для президента РФ», - заявив Ялі.

Раніше Politeka повідомляла, що Ялі назвав чотири аспекти, за якими Україна цікава для Китаю.

Як повідомляла Politeka, Ялі розповів, як США відреагують на заяву про «розворот на Схід».


Перший заступник голови Держекоінспекції розвінчав міфи про роботу екоінспекції: “Це не про штрафи”

Світлана Гринчук повідомила про партнерство з ЄБРР: 9 мільярдів євро для водної безпеки та відновлення Чорнобиля

У Звягелі відбувся Форум, на якому обговорювали нові екологічні правила і повноваження: "Громади — ключ до збереження природи"

Вогонь під контролем: у Житомирській області розгорнули боротьбу з весняними підпалами

Перехід на європейську модель охорони природи: підприємства зобов’яжуть створити власну еко-службу

Збитків на понад 11 мільйонів: Держекоінспекція назвала найрезонансніші порушення тижня

Народний депутат Арсеній Пушкаренко: 16-й пакет санкцій посилює тиск на росію

Перший заступник Голови Держекоінспекції Дмитро Заруба розповів про екологічні виклики України в інтерв'ю на POLIT Бюро

Масовий збір березового соку дозволений лише за наявності спеціального лісового квитка: Держекоінспекція нагадала про дозволи і штрафи

Браконьєри на території Сулинського заказника: Держекоінспекція вилучила понад кілометр сіток із живою рибою

Поєднує дітей навколо планети: стартував Міжнародний екологічний конкурс малюнків, кожна дитина може взяти участь

Очільниця Міндовкілля Світлана Гринчук розповіла про поглиблення співпрацю з ООН: захист довкілля та відновлення лісів

Держекоінспекція виявила на Одещині незаконну вирубку на 600 тисяч гривень: знищили понад 130 дерев

Ситуація у нацпарках України – головне з поїздки Світлани Гринчук: законодавчі колізії, підтримка тварин та безбар’єрність

Екологічні збитки становлять 537 тисяч гривень: у Житомирській області виявили незаконну вирубку лісу

Україна та Латвія посилюють співпрацю: важливий досвід щодо впровадження європейських стандартів у галузі екології

Україна вводить жорсткіші правила моніторингу викидів парникових газів: Держекоінспекція пояснила, що зміниться

Світлана Гринчук: Україна представить план відновлення Арки над ЧАЕС міжнародним партнерам

У Києві виявили величезне нелегальне сміттєзвалище: обсяг оцінюють у понад 4 тисячі кубометрів сміття

Показати ще