Кінець проекту WOG? - ЗМІ

Чи не вперше в Україні кінцеві бенефіціари потужної фінансово-промислової групи можуть понести кримінальну відповідальність за умисне доведення до банкрутства

Далі – усе, що потрібно знати про те, як WOG «зливає воду», пише Багнет.

«Суд визнав банкрутом компанію ВОГ Рітейл», «Суд визнав банкрутом ще одну компанію Івахіва», «WOG визнано банкрутом. Починається ліквідація» - здавалось би, буденні заголовки новин економіки, що з’явилися у червні 2021 року. Насправді ж за ними приховано геніальну схему, що дозволяє не сплачувати численні борги та не повертати кредити.

8 червня Господарський суд Волинської області визнав банкрутом ТОВ «ВОГ Рітейл» і відкрив ліквідаційну процедуру (справа №903/15/21).

У квітні суд визнав вимоги низки кредиторів до ТОВ «ВОГ Рітейл», у т.ч. ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Юніон С» (на 1,1 млрд грн); ТОВ «Вест Петрол Маркет» (718,4 млн грн); ТОВ «ВОГ Трейд Ресурс» (112 млн грн); ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» (59,4 млн грн); ТОВ «ВОГ Кард» (на 16 млн грн); ТОВ «ВОГ Ритейл» (15 млн грн); ТОВ «Фінексперт» (5,5 млн грн); ТОВ «Літойл» (4,1 млн грн).

Елементарний пошук у реєстрах свідчить: усе це пов’язані особи –«свої люди», які в Комітеті кредиторів мають забезпечити більшість для ухвалення «правильних» рішень.

Також суд визнав вимоги Головного управління ДПС у Львівській області (на 40 млн грн); ГУ ДПС у Запорізькій області (49,4 млн грн); ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (32,4 млн грн); ГУ ДПС у Черкаській області (25,1 млн грн); ГУ ДПС у Дніпропетровській області (20,2 млн грн); ГУ ДПС у Чернігівській області (17,8 млн грн); ГУ ДПС у Хмельницькій області (15,95 млн грн); ГУ ДПС у Сумській області (8,8 млн грн); ГУ ДПС у Вінницькій області (1,4 млн грн). Як водиться, саме державні органи стають першими жертвами, кого будуть «кидати», а місцеві бюджети залишати ні з чим.

Крім боржників, перерахованих вище, у процесі ліквідації свої вимоги виставлять і банки-кредитори, у яких в якості забезпечення перебувають у заставі АЗК компанії WOG.

Провадження в справі про банкрутство ТОВ «ВОГ Рітейл» було відкрите ухвалою Госпсуду Волинської області від 28.01.2021. Тоді ж визнано вимоги на 168,9 млн грн з боку ініціюючого кредитора ТОВ «ТБ Сад». У пресі його пов’язували з T.B. Fruit (місто Городок, Львівська область), що належить Тарасу Барщовському. Свого часу він, як випливає з журналістських розслідувань, намагався оголосити банкрутами свої успішні компанії, щоб не повертати кредитів на 6 млрд. гривень правонаступнику збанкрутілого «Дельта банку».

У держреєстрі засновниками ТОВ «ВОГ Рітейл» вказані компанії «Вест Оіл Груп Холдінг» (Нідерланди) і ТОВ «Дукат», а кінцевими бенефіціарами – Степан Івахів, Сергій Лагур і діти покійного нардепа Ігоря Єремеєва – Роман і Софія. Саме цим особам належить група «Континіум» (серед її активів - у т.ч. мережа АЗС WOG). За Романом І Софією стоїть не стільки офіційна дружина загиблого Єремеєва, з якою він не встиг розлучитись, як Ігор Коломойський, який взяв її під крило і таким чином контролює частину голосів у прийнятті рішень. WOG ще в 2019 році скоротив імпорт бензинів на 33%, довівши долю «приватівських» продуктів мінімум до 20% і отримавши статус найбільшого покупця бензину Кременчуцького НПЗ після «переконливої» розмови з Коломойським.

Кому винні – всім пробачаємо
Група «Континіум» вже далеко не вперше водить за ніс як державний бюджет, так і численних кредиторів. В тому числі і таких як Дмитро Фірташ.

Стосунки з Фірташем почалися ще з моменту придбання ним банку «Надра», яким володіли бенефіціари «Континіуму». «Надра», один з перших системних банків, який входив до 5-ти найбільших банків країни, в один прекрасний день не зміг виконувати свої зобов’язання через відсутність коштів на рахунках. За даними ЗМІ, Фірташ як новоспечений власник «Надри», при проведенні перевірки банкрутства виявив, що кошти з банку мільярдними сумами були просто виведені на користь бенефіціарів «Континіуму» та їх бізнесів. Фірташ почав вимагати повернення виведених коштів, у підсумку сторони домовились: частина боргу «Надри» трансформується в акції компанії WOG, а Фірташ фінансує будівництво додаткових АЗК для мережі заправок WOG. Сумний кінець історії такий: Фірташ кошти у розмірі 460 мільйонів доларів надав, акцій WOG так і не побачив.

Схему з умисним доведенням до банкрутства неодноразово було успішно апробовано без жодних наслідків для WOG. «Кінці у воду» - головне правило корпоративного бізнесу компанії. Контрольоване банкрутство успішно практикувалось ще за часів Ігоря Єремеєва.

Ось лише деякі приклади:

• У 2014 році банкрутом визнали паливну компанію «Континент Нафто Трейд».
• У 2015 році збанкрутувала «Українська сирна компанія», ще одна підопічна «Континіуму».
• У 2015 році було визнано банкрутом ПрАТ «Галичина»: суд затвердив ліквідаційний баланс підприємства і «вибачив» «Укрексімбанку» 1,2 млрд гривень, які «молочники» заборгували державному банку.
• У 2020 компанія «Золотий Екватор», що управляла АЗС під брендом WOG, набрала кредитів, проштрафилася перед АМКУ і пішла в банкротство через Госпсуд Волинської області. Та ж доля спіткала ще одну пов’язану юрособу - «ВК Імпекс».

Як тут не згадати слова власника мережі ОККО Віталія Антонова: «WOG не те що нічого не коштує, він коштує «мінус». І справді, формула доволі проста. WOG володіє АЗС у кількості 400 заправок. Середня вартість однієї АЗС - 1,8 млн. доларів. Сумарний борг компанії лише перед банками (не враховуючи постачальників продукції, паливно-мастильних матеріалів, податків та зборів) – близько 880 млн. доларів. Додаємо сюди борги перед Фірташем (близько 460 мільйонів доларів).

Рахуємо. $720 млн (активи) мінус $1,34 млрд (борги), ось і маємо у сухому підсумку мінус $620 мільйонів, про які говорить Антонов.

Як працює схема доведення до банкрутства
Контролюючі особи ухвалюють ключові ділові рішення з порушенням принципів добросовісності та розумності, в т. ч. на свідомо невигідних умовах, дають вказівки з приводу вчинення збиткових операцій, призначають на керівні посади осіб, результат діяльності яких буде явно не відповідати інтересам очолюваної організації (так званих «фунтів»), підтримують систему управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам. Мета – «вимити» кошти з підприємства на користь інших, своїх же підконтрольних суб`єктів, або просто вийти в «кеш», перекинути активи на інші свої підприємства, і разом з цим накопичити борги перед своїми афілійованими структурами, щоб у майбутньому контролювати банкрутство через наявність «своїх» людей у комітеті кредиторів.

У підсумку сторонні кредитори залишаються з процедурою банкротства один на один, бюджет (садки, лікарні, школи, армія) недоотримають кошти, а сама корпорація скидає борговий баласт, реєструє наступну юрособу і продовжує діяльність.

Наше джерело повідомило, що у випадку з WOG чергова афера вийшла з-під контролю:

«Власники «Континіуму» явно перейшли комусь дорогу, і це може дуже дорого їм коштувати. Перший крок зробив суд, вже відкривши ліквідаційну процедуру компанії-банкрута ВОГ Рітейл і призначивши ліквідатора (Пурія Руслана Петровича). Тепер його повноваження – впродовж 12 місяців отримати вимоги всіх кредиторів для формування ліквідаційної маси і виявити факти умисного доведення до банкрутства власниками ВОГ або афільованими з ними компаніями (а все вказує на те, що так воно і є).

Головне питання – чи вистачить у ліквідатора сміливості і самостійності для справді глибокого аналізу та перевірки, виявлення фактів умисного доведення до банкрутства та подальшого звернення до суду. В принципі, для цього достатньо довести існування зв’язків між суб’єктами (певними кредиторами та компаніями групи «Континіум»): наявність зв’язків чи робочих відносин між конкретними працівниками, ведення діяльності в офісі за однією адресою, однакові контактні дані (номери телефонів, електронні скриньки) тощо».

«Україна відкрита для світу як інвестиційна гавань у час змін», – це слова Президента Володимира Зеленського. Утім, за нашою інформацією, на Заході вже уважно вивчають кейс про WOG та контрольоване банкрутство. І якщо влада надалі закриватиме очі на захист кредиторів, інвестиційна привабливість України, про яку так часто згадує президент, залишиться хіба красивою картинкою для глянцевих журналів. Швартуватися у гавані, де постійні шторми і цунамі, не стане жоден заокеанський лайнер. Це серйозний виклик для влади, і водночас унікальна можливість підняти свій рейтинг. Чи скористається цим шансом команда Президента – побачимо вже незабаром…