Можна в законі виписати перехідні положення, - Чорновіл про законопроєкт про корінні народи
Український політичний діяч Тарас Чорновіл в ефірі програми "Що далі" з Вікторією Панченко на каналі "Знай24" розповів, чому вважає законопроєкт про корінні народи декларативним.
“Далі треба щось робити, щоб його хоч якось виконувати. Тому що закон абсолютно декларативний… Там задекларовані абсолютно правильні речі, які у нас визначені в Конституції. В Конституції написано, що є українська нація, як основна, державотворча, є національні меншини, і є корінні народи. Вони відділені від національних меншин”, - сказав Тарас Чорновіл.
Він зазначив, що резолюція ООН визначає корінні народи як такі, які повинні захищати уряди їх держав, навіть якщо вони не є титульними націями, оскільки у них немає власної держави.
“Ми зобов’язані в Україні дбати про поляків, угорців, румунів. Але певний продукт, певні освітні програми, певні речі для них роблять свої держави. І вони можуть по інтернету дивитися, скажімо, угорське телебачення. А от кримськотатарського телебачення, кримчаківського чи караїмського — ніхто інший в світі не зробить. І тому зрозуміло, що ці народи підпадають під визначення Генасамблеї ООН, як корінні народи. Держава має для них, оскільки ця норма введена в Конституцію, виписати окремий закон, і в цьому законі передбачити, що ми будемо для них робити”, - додав Чорновіл.
За його словами, в Україні вдалось виписати закон, передбачити права корінних народів, однак не передбачили зобов’язань держави.
“Ми не можемо їм в Криму надати відповідні можливості. Але можна в законі виписати перехідні положення. Де написано, що до того моменту, доки Крим буде повернуто Україні — для цих народів ми на материковій території України створюємо такі-то права”, - підкреслив Чорновіл.
Він зазначив, що цей законопроєкт — вже непоганий початок.
Як повідомляла Politeka, Юрій Рибчинський зазначив, що не пам’ятає, щоб хтось із його знайомих з Донбасу мріяв про те, щоб Донбас став частиною Росії.
Також Politeka повідомляла, що Бізяєв заявив, що до інтернованих іноземців, жертв фашизму в їх країнах, в Англії ставилися жорсткіше, ніж до британських фашистів.