Україна на шляху до кліматичної відповідальності: як влада і бізнес вчаться рахувати викиди

Україна крок за кроком будує нову систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів, щоб відповідати світовим нормам і наблизитися до Європейського Союзу.
Читать на русском
промисловість, завод

Це важливий етап для держави та бізнесу, що відкриває двері до нових можливостей, але й накладає нові зобов’язання, повідомляє Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.

Навіщо нам рахувати викиди?

Україна взяла на себе зобов'язання за Паризькою угодою та поступово впроваджує європейські правила у сфері захисту довкілля. Одним з ключових елементів цього процесу є створення системи МЗВ — моніторингу, звітності та верифікації парникових газів. Це складний, але необхідний механізм, який дозволить точно оцінювати, скільки забруднень викидає в атмосферу промисловість.

Основу цієї системи заклав Закон України, ухвалений ще в 2019 році. Він зобов'язав підприємства, що є найбільшими забруднювачами, подавати звіти про свої викиди. Ці компанії — з енергетики, металургії, цементної промисловості — тепер мусять створювати й дотримуватися чітких планів моніторингу, які відповідають європейським стандартам.

Як працює ця система?

Процес проходить у кілька етапів:

Моніторинг: Підприємства з високим рівнем викидів зобов'язані вести точний облік своїх забруднень.

Звітність: Щорічно компанії подають детальні звіти про обсяги викидів до уповноваженого державного органу.

Верифікація: Надані дані перевіряють незалежні експерти. Це робить систему прозорою та достовірною, а також допомагає уникнути будь-яких маніпуляцій.

До чого це призведе?

Для України ця система — це не просто формальність. Вона стане фундаментом для запуску ринку торгівлі викидами, що дозволить інтегруватися в європейські ринки. Компанії, які зменшують свої викиди, зможуть продавати "квоти" на викиди іншим.

Для українського бізнесу це відкриває шлях до "зелених" інвестицій та зміцнює його конкурентоспроможність. У світі, де все більше цінують екологічну відповідальність, це стане важливою перевагою. Загалом, це крок у бік чистого майбутнього для всіх нас.


Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще