Іван Патриляк розповів, де і для чого Хмельницький шукав союзників під час Національно-визвольної війни

Доктор історичних наук Іван Патриляк розповів, як починалася Національно-визвольна війна Богдана Хмельницького і як гетьман вирішив створити власну монархію.
Читать на русском
Іван Патриляк розповів, де і для чого Хмельницький шукав союзників під час Національно-визвольної війни

Про це він розповів у своєму блозі.

«У 17 ст. українське козацтво набуває особливої суб’єктності після Хотинської війни, де завдяки йому Речі Посполитій вдалося на більш-менш вигідних умовах завершити війну. Українське козацтво продемонструвало, що воно стає насправді важливою великою впливовою силою в Речі посполитій», - підкреслює Іван Патриляк.

Тому, пояснює він, козаки, які бачили себе воєнний класом, хотіли, щоб їхні права урівняли із правами шляхти, натомість вони отримували лише обмеження. Врешті решт, констатує експерт, все це вилилося у потужне повстання Богдана Хмельницького, що переросло у визвольну війну. Як він розповідає, Хмельницький розумів, що козацькому війську потрібні союзники, оскільки це переважно була піхота, а королівська армія – це кіннота.

«Йшлося про те, щоб отримати союз із державою, яка зможе надати йому потужну кавалерію. І першим союзом, який уклав Хмельницький фактично на момент початку повстання, це був союз із васалом Османської імперії – Кримським ханатом», - зазначає Іван Патриляк.

За його словами, татарська кіннота була добре організована, тому Хмельницький отримав перевагу, козаки перемогли поляків у ряді битв. У 1648 році, розповідає історик, гетьман провів успішну кампанію, дійшовши до кінця року аж за Львів до польського міста Замостя, уклавши там перемир’я.

«12 січня 1649 року Хмельницький урочисто вступає до Києва. Це надзвичайно важливий момент, який ми повинні розуміти, тому що в цей період у Хмельницького відбувається перелом у його світогляді. У Києві Хмельницький розташовується як гість церковних кіл, митрополита Сильвестра Косіва, і в митрополичих палатах у Лаврі він гостює. Серед цих церковних київських кіл жила ідея відродження Київського князівства або Руського князівства з центром у Києві», - пояснює Іван Патриляк.

А відтак, каже він, Хмельницький перейняв ці ідеї і після завершення блискучих перших 2 років війни зосередився на реалізації ідеї створення власної монархії, що можна було зробити лише завдяки встановленню родинних стосунків із іншою монархією.

«Тоді республік у цій частині Європи не існувало, Україна була оточена монархіями, Україна не була на острові, як Британія, де революція відбулася. Україна була оточена монархіями і для того, щоб створити легітимну державу, ця держава повинна була мати або власну монархію, або бути під протекторатом якоїсь іншої монархії. Інакше це тоді не працювало, інакше це тоді не функціонувало», - розповідає Іван Патриляк.

Тоді, каже він, Хмельницький вирішив поріднитися із молдавським монархом, а переговори щодо протекторату вів із Османською імперією. Тим не менш, констатує експерт, ці плани зруйнувалися після смерті сина гетьмана.

Як повідомляла Politeka, Куса розповів, як змінилася стратегія росії на міжнародному фронті.

Також Politeka писала про те, що Бізяєв розповів, що визначило результат громадянської війни в Іспанії 1936-1939 років.




Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще