Відповідальні медійники ставили собі питання, що маєш ти зробити як журналіст, щоб не зробити гірше, - Вадим Герасимович

Журналіст Вадим Герасимович розповів, як змінюється робота журналістів під час подій глобального масштабу, зокрема, пандемії у 2020 році і війни сьогодні.
Читать на русском
Відповідальні медійники ставили собі питання, що маєш ти зробити як журналіст, щоб не зробити гірше, - Вадим Герасимович

Про це він розповів під час другого дня Всеукраїнського форуму лідерів громадської думки.

«Під певним впливом глобальних факторів і чинників фактично змінюється роль і місце журналістів і самої журналістики як явища», - зазначає Вадим Герасимович.

Перші такі прояви, розповідає журналіст, були у 2020 році, коли весь світ накрила пандемія коронавірусу. В інституті журналістики, каже він, людей вчили, що головна їхня функція – повідомляти та інформувати, але у певні моменти приходить усвідомлення, що ця робота в чомусь переплітається із професією лікаря, коли головне – не зашкодити. Тобто, констатує журналіст, є межі, за які їм не можна виходити, аби не потрапити в бан.

На його думку, у умовах не лише поширення коронавірусу, але й сьогодні під час війни кожен медійник має ставити собі питання, що він може зробити у своїй діяльності, щоб не зашкодити.

«Я думаю, що відповідальні медійники ставили собі питання, що маєш ти зробити як журналіст, щоб не зробити гірше. Так само зараз в умовах війни все ж таки гонитва за певним контентом і сенсацією зберігається. Але і тоді у 2020, і у 2022 році зберігається одна важлива річ: ми таким способом відповідаємо за людське життя і маємо це усвідомлювати», - пояснює Вадим Герасимович.

Як повідомляла Politeka, Томенко розповів, що система грантів в Україні працює неефективно.

Також Politeka писала про те, що Карандєєв розповів, що сьогодні український культурний простір максимально відмежовується від російського.


Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще