Українознавство – це та галузь, яка найкраще може боротися інтегрально з «рускім міром», - Павло Гай-Нижник

Історик і громадянсько-політичний діяч Павло Гай-Нижник пояснив, на що потрібно звернути увагу в українській системі освіти, аби виховати майбутню еліту нації.
Читать на русском
Українознавство – це та галузь, яка найкраще може боротися інтегрально з «рускім міром», - Павло Гай-Нижник

Про це він розповів на першому дні Всеукраїнського форуму лідерів суспільної думки.

На думку експерта, не можна так скорочувати години на гуманітарні предмети у школах, адже в тому разі діти замість повноцінного розуміння історії України обмежуються вивченням просто кількох дат.

«Так ми втрачаємо майбутню еліту нації, діти не вчаться думати, тобто що і звідки, тобто причинно-наслідкових варіантів не існує. Години настільки зменшені, що діти вчаться як у Вікіпедії. Отже, потім ми будемо дивуватися, чому діти не вміють робити висновки, чому вони не можуть аналізувати політиків», - пояснює Павло Гай-Нижник.

Все це, констатує він, веде до примітивізації майбутнього держави, натомість сьогоднішній світ – це світ аналітики і ця проблема загалом стосується не лише України, але й інших держав.

Також історик ставить питання щодо скорочення фінансування і години історії України у вищій освіті та ліквідацію на інших факультетах українознавства.

«Українознавство – це та галузь, яка найкраще може боротися інтегрально з «рускім міром», тобто вона не така академічна, не така зациклена на окремих тематиках», - підкреслює Павло Гай-Нижник.

Як повідомляла Politeka, Гладких заявив, що російська федерація не готова змиритися з існуванням суверенної української держави.

Також Politeka писала про те, що Ялі розповів, хто першим у рф повстане проти режиму путіна.






Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще