П'ять найстрашніших екозлочинів агресора: в Верховній Раді розповіли, як змусити росію заплатити за руйнування України
Про це та про зміни в екологічній політиці України в умовах війни Фокус поговорив з заступницею голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, головним координатором Оперативного штабу по фіксації екозлочинів Оленою Криворучкіною.
П'ять найстрашніших для України екозлочинів рф:
- Забруднення атмосферного повітря. Воно залишається в наших легенях і провокуватиме як онкозахворювання, так і інші небезпечні хвороби. Оце якраз такі довгострокові наслідки. Вибухи нафтобаз, пожежі на підприємствах та хімічних заводах — все це не може минутися просто так.
- Проблеми, пов’язані з забрудненням Чорного та Азовського морів. Знов ж таки, коли в мирний з’являється якась нафтова пляма в акваторії, то туди спрямовані всі сили, вся увага, вест світ намагається щось зробити. Але зараз ми не можемо ні на що вплинути, на жаль. І скільки ще нафти буде витікати в море, ніхто спрогнозувати зараз не зможе.
- Ліси: пожежі, вимушена вирубка для української армії та викрадена росіянами деревина.
- Розмінування — як в ґрунтах, так і в акваторіях. Сьогодні в Чорному морі розкидано від 400 до 600 мін. Вони зриваються з якоря, дрейфують, люди підриваються. Взагалі масштаб замінування в Україні приголомшливий.
- Підрив дамби на Північнокримському каналі.
"Коли ми створили Оперативний штаб, то зрозуміли, що в Україні або немає методик розрахунку екологічних збитків, або вони застарілі. І це при тому, що навіть у мирний час в нас неодноразово горіли ті ж нафтобази чи АЗС. Розуміючи цю велику проблему, ми відразу почали вирішувати, як формувати цю систему розрахунків. Але насправді замало просто розробити методики, вони повинні відповідати умовам міжнародних судових інституцій. Бо ж Україні треба мати потужну доказову базу, а не просто казати щось на кшталт: "Ого, які збитки ми отримали через ворога". І от для цієї роботи ми залучили найкращих експертів — як українських, так і міжнародних.", - пояснює вона.
Зараз на базі Оперативного штабу працює Робоча експертна група з 73 осіб, куди входять як науковці-екологи, так і юристи. Її головним координатором став професор з радіоекології Університету "Фукусіма" (Японія) Марк Железняк.
Підгрупа експертів з міжнародного права вказаної Робочої групи провела аналіз практичного досвіду стягнення збитків у інших військових конфліктах і підтвердила, що першочерговим є фіксація та документування всіх обставин екологічних злочинів, тобто створення доказової бази, в тому числі бази зразків з місць злочину.
"З початку війни Штабом було опрацьовано інформацію по понад 2,2 тис. подій, які могли містити склад еко-злочину. До Єдиного реєстру еко-збитків вже внесено більше 300 випадків, по яким здійснюється додатковий збір інформації, проводяться розрахунки збитків (по випадкам, по яким наявні методики). Але фактично прораховано лише трохи більше 50 випадків.", - говорить вона.
Чому так мало? Є кілька причин:
- По-перше, Україна ні з ким не планувала воювати і ні на кого не планувала нападати. Мабуть, саме тому Міндовкілля не мало алгоритмів роботи на період військового часу, не надавало відповідні інструкцій іншим структурам, і, мабуть, по цій причині не було методик з оцінки збитків завданих внаслідок або під час військових дій.
- По-друге, немає можливості перевірити всі факти та отримати повну інформацію, особливо по випадкам, що стосуються тимчасово окупованих територій.